Протокол № 3

Засідання педагогічної ради

Ржищівського індустріально педагогічного технікуму

від 28 жовтня 2016  року

 

Голова педагогічної ради: Перегонцев А.Ю.

Секретар педагогічної ради: Кісільова Т.О.

Присутні: педагогічний склад технікуму

 

Порядок денний:

  1. Про стан виконання положень стратегій національно  – патріотичного виховання молоді у 2016 – 2017 навчальному році(Указ Президента України від 15.10.2015 р. № 580/2015) та Концепція національно патріотичного виховання  дітей та молоді (Наказ № 641 від 16.06.2016р.) (Директор технікуму Перегонцев А.Ю., заступник директора з ВР Степанова Л.М.).
  2. Створення сприятливого середовища для студентів і педагогічних працівників впродовж опалювального періоду (заступник директора з ГР Щока В.І.).
  3. Про стан успішності та відвідування студентів технікуму за вересень – жовтень 2016 року. Про підготовку технікуму до акредитації. Інформація щодо нових нормативних документів РІПТ. (Заступник директора з НВР Цюцюра Л.Г.).
  4. Адаптація новоприйнятих студентів умови навчання, проживання, харчування та відпочинку. Завдання педагогічного колективу щодо профілактики та попередження правопурешень і злочинів серед студентів. (Заступник директора з ВР Степанова Л.М., куратори груп).
  5. Організація атестаційної роботи, дорожня карта атестацій на 2016 – 2017 навчальний рік. Підготовка порт-фоліо викладача, як форма узагальнення творчої майстерності педагога. (Завідуюча методичним кабінетом Кручинська Н.В.).

 

1.СЛУХАЛИ: Директора технікуму Перегонцева А.Ю. про формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому. У зв'язку з цим, національно-патріотичне виховання є важливим сектором навчально-виховного процесу.

Зусилля педагогів мають бути спрямовані на підвищення рівня патріотизму молодого покоління шляхом оптимальної організації відповідної виховної роботи. Особливу увагу потрібно зосередити на змісті заходів з національно-патріотичного виховання. Для цього слід враховувати, що на особистісному рівні патріотизм - найважливіша, стійка характеристика людини, що виражається у її світогляді, моральних ідеалах, нормах і проявах поведінки. Це високо смислова безумовна якість-цінність, що виражає ставлення людини до Батьківщини, народу, державу й до самої себе.

 

Основними складниками патріотизму є: любов до Батьківщини, народу, держави (любов до України); діяльнісна відданість Україні; суспільно значуща цілеспрямованість; моральна стійкість; готовність до самопожертви; почуття власної гідності. Саме складники патріотизму й визначають спектр змістових ліній виховної роботи з національно-патріотичного виховання.

Завдання педагогів полягає у тому, щоб слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого смислу, тобто сприймалися не лише розумом, а й «серцем». Для цього слід чітко усвідомлювати завдання національно-патріотичного виховання:

утвердження в свідомості й почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи;

формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя тощо.

Важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та використання її у повсякденному спілкуванні повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище має значний вплив на формування учня-громадянина, патріота України.

СЛУХАЛИ  заступника директора  Степанову Л.М про концепцію національно – патріотичного виховання,  сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (раtria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.

Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею.

Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності та ін.

Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції.

Разом із тим, національно-патріотичне виховання не повинно прищеплювати ідеї культурного імперіалізму, тобто способу споглядання світу лише очима власної культури. Ця Концепція виходить з ідеї об’єднання різних народів, національних та етнічних груп, які проживають на території України, довкола ідеї української державності, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями, забезпечують їхній всебічний соціальний та культурний розвиток. Українська держава заперечує будь-які форми дискримінації, підтримуючи всі мови і культури, що зазнали такої дискримінації в часи колоніальної залежності України.

На жаль, до сьогодні українська освіта не мала переконливої і позитивної традиції, досвіду щодо виховання патріотизму в дітей та молоді, у попередні часи боялися взагалі терміну “національний”, а “патріотичне виховання” сприймали винятково в етнонародному або неорадянському вимірі.

Протягом останніх десятиліть було розроблено низку концепцій:

Концепція національної системи виховання (1996);

Концепція національно-патріотичного виховання (2009);

Концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 рр.;

Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012).

Проте жодна з них не була розгорнута і не втілилася в конкретні кроки з реалізації через зміну векторів розвитку держави і, відповідно, освітньої політики, через різні уявлення правлячих еліт на ідеологію і напрями розвитку освіти.

На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

- повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);

- участь у громадсько-політичному житті країни;

- повага до прав людини;

- верховенство права;

- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;

- рівність всіх перед законом;

- готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Відтак, враховуючи всі обставини, виникає гостра потреба у розробленні концепції, яка б визначала нову стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу виховання суб’єкта громадянського суспільства, громадянина-патріота України.

УХВАЛИЛИ:

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану - промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети. 20 лютого - у День Героїв Небесної Сотні рекомендуємо вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні проведенням в усіх групах єдиного уроку, патріотичних виховних заходів. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Важливо, щоб кожен педагог став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. Щоб кожен студент міг відвідати патріотично пам’ятні місця нашої держави.

2.СЛУХАЛИ: заступника директора з ГР Щоку В.І. про  створення сприятливого середовища для студентів і педагогічних працівників впродовж опалювального періоду. Опалювальна система в навчальному закладі працює на задовільно, всі кімнати  та навчальні приміщення утеплені, в гуртожитку № 2 роблять ремонт  другої кімнати гігієни, після 15.00 години в гуртожитках посилюють тиск опалювання.

УХВАЛИЛИ: Навчальні приміщення та гуртожитки технікуму знаходяться в задовільному стані для опалювального періоду.

3.СЛУХАЛИ: заступника директора з НВР Цюцюру Л.Г. про відвідування занять теоретичного та виробничого циклу за вересень - жовтень 2016 -2017 навчального року, студентами технікуму. Навчальною частиною був проведений аналіз відвідування занять,  за цей період майже 28% студентів не відвідувало заняття, з них 19% по поважних причинах або за погіршенням стану здоров’я, інші 9% студентів пропускали заняття без поважних причин.

УХВАЛИЛИ: Посилити вплив адміністрації та кураторів до відвідування занять студентами, попередити батьків студентів про можливе відрахування з числа студентів за порушення статуту технікуму. Без дозволу куратора та адміністрації технікуму не відпускати студентів з пар без поважних на те причин.

4.СЛУХАЛИ: заступника директора з ВР Степанову Л.М про адаптацію новоприйнятих студентів умови навчання, проживання, харчування та відпочинку. Завдання педагогічного колективу щодо профілактики та попередження правопурешень і злочинів серед студентів.

Під адаптацією ми розуміємо процес звикання чи пристосування особистості до нових  умов середовища, тому що навчання в технікумі є більш складнішим і за формою, і за змістом, ніж шкільне.

Більшість студентів, які вступили на перший курс, як правило мають зустрічаються з низкою проблем, серед яких перше місце посідає проблема психологічної адаптації.

Адаптаційним процесам повинна приділятися особлива увага на перших етапах навчання підлітків у технікумі, бо з першого дня навчання студент потрапляє до колективу, де кожен індивід має власний характер, амбіції, цілі, самооцінку тощо. В цих умовах дуже важко адекватно сприймати не тільки навколишню дійсність, але самого себе.

Окремо хочеться зазначити такі причини, які заважають першокурсникам швидко адаптуватися до навчання:

-           освоєння нової системи навчання;

-           перевантаження з окремих предметів;

-           власна не організованість;

-           лінощі;

-           недостатній інтерес до обраної спеціальності;

-           невміння розділяти час.

 Тому  в адаптації студентів велике значення має психологічна підтримка педагогів, майстрів і вихователів.

Різка зміна багаторічного робочого стереотипу інколи призводять до стресових ситуацій у студентів, тому робота по озброєнню студентів технологією пізнавальної діяльності повинна будуватися з урахуванням і на ґрунті здобутих у школі прийомів і методів навчальної праці.

Важливу роль в процесі адаптації відіграють куратори груп. Тому що куратор – це наставник і організатор, вихователь і консультант для своїх студентів.

Було проведене анкетування першокурсників на тему: «Адаптація першокурсників до навчально – виховного процесу в технікумі».

Анкета для визначення процесу адаптації першокурсників

1.   Чи не жалкуєте Ви, що стали студентом нашого навчального закладу?

а)   так,

б)   ні.

в)  частково.

2.  Студентське життя в порівнянні зі шкільним:

а) більш цікаве,

б) менш цікаве,

в) ніяких відмінностей.

3.  Що Вам найбільш запам'яталось за час навчання?

4.  Що Вам найбільш не сподобалось за час навчання?

5.  Які відносини склались у Вашій групі:

а) доброзичливі,

б)  кожен сам по собі,

в) неприязнь.

6.  Що для Вас було найважчим на початковому етапі навчання в технікумі:

а) ввійти в новий колектив

б) звикнути до нових умов життя

в) інші причини

7.  Чи відчуваєте Ви допомогу куратора групи:

а)  так

б)  ні, в)частково.

8.  Чи задовольняє Вас рівень викладання дисциплін у навчальному закладі:

а) так

б)  ні

в)  частково.

9.  Ваші побажання

Анкетування дали такі результати:

-           98% студентів не жалкують, що вступили саме до нашого навчального закладу;

-           100% студентів відповіли, що студентське життя цікавіше в порівнянні зі шкільним;

-           за час навчання студентам запам’яталося добре ставлення викладачів, святковий концерт, виховні заходи, хороші висококваліфіковані викладачі;

-           за час навчання студентам не сподобалося велике і незвичне навантаження, багато пар, критерії оцінювання деяких предметів;

-           100% студентів відповіли, що в їхніх групах склалися доброзичливі відносини;

-           98% студентів відповіли, що їм було дуже важко звикнути до нових умов життя;

-           100% студентів відповіли, що відчувають допомогу куратора групи;

-           97% відповіли, що задоволені рівнем викладання дисциплін у навчальному закладі;

-           деякі студенти відмітили Предаченка О.Л., як викладача в якого на парах завжди дуже цікаво;

-           в переліку своїх побажань студенти вказали, що їм не вистачає буфета, щоб оцінки були виставлені справедливо, перерви у водопостачанні в гуртожитку, проведення дискотеки, інтернет в гуртожитку,спортивні змагання.

Ухвалили: Адаптація студентів в новому 2016 - 2017 навчальному році пройшла добре.

СЛУХАЛИ: заступника директора з ВР Степанову Л.М про завдання педагогічного колективу щодо профілактики та попередження правопурешень і злочинів серед студентів.

Проводити моніторинг стану роботи в коледжі щодо профілактики злочинності, правопорушень та інших девіантних проявів серед студентської молоді, узагальнювати і аналізувати й узагальнювати своєї діяльності.

Розглядати персональні справи студентів, які постійно порушують Правила внутрішнього розпорядку коледжу.

Здійснювати контроль за поведінкою студентів, які перебувають на обліку в технікумі щодо можливих правопорушень.

Виявляти важковиховуваних студентів та батьків, які не виконують своїх обов'язків по вихованню своїх дітей.

Залучати студентів схильних до порушень Правил внутрішнього розпорядку в гурткову роботу та спортивні секції.

Проводить індивідуально-виховну роботу з студентами девіантної поведінки. Корегувати виховні позиції батьків або осіб які їх замінюють, ухиляються від виховання дітей або негативно впливають на них.

У необхідних випадках ставити питання про притягнення таких батьків до встановленої Законом відповідальності.

УХВАЛИЛИ: Виносити проблемні питання на засідання Педагогічної, адміністративної рад і Студентського парламенту. Заслуховує кураторів груп про стан роботи щодо зміцнення дисципліни та профілактики правопорушень. Організовує індивідуальне шефство над важковиховуваним пеповнолітніми. Розглядає питання про стан роботи з профілактики правопорушень в академічних групах.

 

5.СЛУХАЛИ:

 Кручинську Н.В., завідуючу методичним кабінетом, про організацію  атестаційної роботи педагогічних працівників 2016-2017н.р. відбулося ознайомлення з наказами, графіками, дорожньою картою:

-         наказ про створення атестаційної комісії на 2014 -2015 н.р.;

-         наказ про чергову атестацію працівників, які атестуються;

-         наказ про єдині вимоги щодо дотримання орфографії при заповненні документації;

-         план роботи циклових комісій;

-         наказ про дорожню карту;

УХВАЛИЛИ: Головам циклових комісій провести засідання з метою ознайомлення вищеназваними документами та вивчити Положення про атестацію педагогічних працівників. Всім викладачам написати індивідуальний план роботи, провести відкриті заняття, виховні години.  

 

Голова педради                                                             А.Ю. Перегонцев

 

Секретар                                                                       Т.О. Кісільова

 

Copyright 2011 Ржищівський індустріально-педагогічний технікум - Протокол - 3.
Joomla Templates by Wordpress themes free