Протокол №8

засідання педагогічної ради

Ржищівського індустріально педагогічного технікуму

від 20  березня  2017  року

 

Голова педагогічної ради: Перегонцев А.Ю.

Секретар педагогічної ради: Кісільова Т.О.

Присутні: педагогічний склад технікуму

 

Порядок денний:

  1. Концепція реалізації державної політики щодо підготовки молодшого спеціаліста на період 2017 – 2025 років (директор технікуму Перегонцев А.Ю.)
  2.  Світова система вищої професійної освіти та її перспективи розвитку в Україні (заступник директора з НВР Цюцюра Л.Г.)

 

1.Слухали:

Перегонцева А.Ю., про підготовку молодшого спеціаліста, ознайомлення з концепцією реалізації державної політики щодо підготовки молодшого спеціаліста на період 2017-2025 років.

Світова система вищої професійної освіти  та перспективи її розвитку в Україні

Коледжі та технікуми України – вищі навчальні заклади, які надають практико-орієнтовану вищу освіту короткого циклу і здійснюють підготовку фахівців для промисловості, охорони здоров'я, сільського господарства, будівництва, освіти, сфери послуг, культури тощо. Їх рівень підготовки за світовою класифікацією освіти (МСКО 2011) відповідає короткому циклу третинної освіти.

Інтеграція України в європейський освітній простір передбачає узгодженість національної структури освіти та Міжнародної стандартної класифікації освіти МСКО 2011.

У багатьох європейських країнах система вищої освіти поділяється на класично-академічний сектор з програмами навчання, розрахованими на 3-5 років для бакалаврів, і вищий професійний сектор із середньою тривалістю програм навчання 2-3 роки.

У сучасних умовах зростає роль практико-орієнтованої освіти, якою в Україні є підготовка молодших спеціалістів.

Освіта такого рівня дає можливість одержати кваліфікації різноманітного спектра: технік, майстер, спеціаліст середнього рівня (Німеччина), спеціаліст, менеджер середнього рівня (Нідерланди), вищий (старший) технік (Франція), старший технік, молодший спеціаліст (США), інженер-технік (Фінляндія). Освіта, яку здобувають студенти в українських технікумах та коледжах, може прирівнюватися до освіти в молодших технічних коледжах Японії, коледжах системи подальшої освіти і політехніки в Англії, спеціальних училищах та школах техніків у Німеччині, секціях старших техніків у Франції, дворічних коледжах США.

Європейські країни максимально зберегли у своїх національних освітніх системах накопичений позитивний досвід і практику діяльності таких навчальних закладів, інтегрувавши їх в загальну систему своєї вищої освіти.

За оцінками зарубіжних експертів, у 2020 році сфера зайнятості Європи буде мати потребу в працівниках з університетською освітою на 31 %, у кадрах із професійним рівнем, які мають початкову вищу освіту – на 50 %; робочі місця, що вимагають низької кваліфікації, не будуть перевищувати 19 %.

В своїй діяльності навчальні заклади керуються Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», Постановами Кабінету Міністрів України, наказами та іншими нормативними документами Міністерства освіти і науки України. Згідно з рішенням профільного комітету Верховної Ради України від 30 березня 2016 року, за матеріалами Парламентських слухань «» від 01.06.2016 року Мінімтерство освіти і науки України повинно розробити  і забезпечити прийняття спеціального Закону України «Про вищу професійну освіту», який буде регулювати правовідносини в зазначеній сфері.

Освіта в коледжах є доступним і ефективним засобом студентоцентричної освіти. Набуття особистістю професійних вмінь і компетенцій сприяє одержанню додаткової освіти та спеціальності в різних галузях професійної діяльності, що є актуальним у сучасній демократичній світовій спільноті.

Достатньо рівномірне розміщення на території України технікумів та коледжів, відносно короткі терміни навчання та невисокі витрати з боку держави обумовлюють гнучкість і мобільність системи технікумів та коледжів (вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації), яка відіграє важливу роль не тільки в підготовці висококваліфікованих фахівців, а й задовольняє освітянські потреби населення з обмеженими економічними можливостями.

Метою функціонування та подальшого розвитку коледжів і технікумів є:

підготовка фахівців з вищою професійною освітою відповідного освітнього рівня на основі національного досвіду та загальносвітових і європейських тенденцій;

забезпечення відповідності змісту вищої професійної освіти потребам і викликам сучасного суспільства;

перетворення вищої професійної освіти на рушій економіки знань;

підготовка конкурентоспроможних  практико-орієнтованих фахівців.

Так як рівень підготовки практико – орієнтованих фахівців в коледжах і  технікумах відповідає 5 рівню Міжнародної стандартної кваліфікації освіти (МСКО-2011) та 5 рівню Національної рамки кваліфікацій, то їх правовий статус у національному законодавстві має бути приведений у відповідність до вище зазначених документів та міжнародних правових норм.

З метою реалізації Концепції визначимо стратегічні пріоритети:

приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних правових норм;

формування змісту вищої професійної освіти, зорієнтованої на ринок праці та навчання впродовж життя;

впровадження в життєдіяльність коледжів і технікумів світових стандартів забезпечення якості освіти;

визначення джерел фінансування підготовки фахівців короткого циклу третинної освіти (молодшого спеціаліста) та забезпечення на законодавчому рівні автономії та статусу неприбутковості навчальних закладів;

формування переліку спеціальностей фахівців короткого циклу третинної освіти (молодшого спеціаліста) згідно Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;

визначення першочергових завдань щодо реалізації стратегічних пріоритетів при підготовці фахівців короткого циклу третинної освіти (молодшого спеціаліста) на перехідному етапі.

 

Зміст та якість освіти

Зміст освіти відіграє провідну роль у розбудові національної системи освіти, забезпеченні її інноваційного розвитку, приведенні у відповідність з європейськими та світовими стандартами.

Коледжі та технікуми є важливими складовими світової та національної системи освіти.

Зміст освіти обумовлюється цілями та потребами суспільства, система знань, умінь, навичок, світогляду та громадських і професійних якостей майбутнього фахівця відображають перспективи соціально-економічного розвитку України. Сучасне суспільство потребує фахівців короткого циклу третинної освіти (молодшого спеціаліста), що підтверджується реаліями вступної кампанії не тільки в Україні, а у всьому цивілізованому світі та рівнем працевлаштування випускників за отриманими рівнями освіти за МСКО 2011.

Зміст вищої професійної освіти має відповідати світовим стандартам і передбачати компетентнісно орієнтований підхід в освіті у зв’язку з необхідністю підготовки фахівців для сталого розвитку країни.

Модернізація змісту освіти передбачає:

оновлених державних стандартів освіти;

модернізацію навчальних планів, програм та підручників на основі компетентнісного підходу;

забезпечення оптимального співвідношення нормативної і варіативної частин, суспільно-гуманітарної, природничо-математичної, технологічної, інформаційної, здоров’язбережувальної та фахової складових змісту вищої професійної освіти;

розроблення на основі проведення моніторингу ринку праці Державного переліку професій і спеціальностей з підготовки фахівців короткого циклу третинної освіти (молодшого спеціаліста);

оновлення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

забезпечення національно – патріотичного виховання, розвитку і соціалізації молоді.

    Для ефективної реалізації державної політики в сфері підготовки фахівців короткого циклу третинної освіти (молодшого спеціаліста) необхідно впровадити в життєдіяльність коледжів і технікумів світові стандарти забезпечення якості освіти.

Складовими якості підготовки фахівців короткого циклу третинної освіти (молодшого спеціаліста) є:

система внутрішнього забезпечення якості;

система зовнішнього забезпечення якості;

агенції із забезпечення якості.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти відображає:

Політику забезпечення якості. Навчальні заклади повинні мати оприлюднену політику забезпечення якості, яка буде частиною їхнього стратегічного управління. Внутрішні сторони повинні розробляти і втілювати цю політику через належні структури і процеси, залучаючи при цьому зовнішні сторони.

Студентоцентричне навчання, викладання та оцінювання. Навчальні заклади повинні забезпечувати викладання програм і оцінювання досягнень, які заохочують студентів до активної участі у творенні навчального процесу.

Зарахування, навчання, визнання кваліфікацій і сертифікація студентів. Навчальні заклади повинні систематично застосовувати заздалегідь визначені та оприлюднені правила щодо всіх фаз студентського циклу, як то зарахування, навчання, визнання кваліфікацій і сертифікація студентів.

Формування викладацького складу. Навчальні заклади повинні пересвідчуватися в компетентності своїх викладачів. Вони мають застосовувати справедливі та прозорі процедури набору і розвитку викладацького складу.

Навчальні ресурси та підтримка студентів. Навчальні заклади повинні мати достатнє фінансування навчальної і викладацької діяльності та забезпечувати наявність адекватних і загальнодоступних навчальних ресурсів та підтримки студентів.

Управління інформацією. Навчальні заклади повинні збирати, аналізувати та використовувати необхідну інформацію для ефективного управління своїми програмами та іншими видами діяльності.

Публічність інформації. Навчальні заклади повинні оприлюднювати чітку, точну, об’єктивну, актуальну і доступну інформацію про свою діяльність, зокрема про свої програми.

Поточний моніторинг і періодичний перегляд програм. Навчальні заклади повинні моніторити і періодично переглядати свої програми, забезпечуючи їхню відповідність зазначеним цілям, а також потребам студентів і суспільства. В результаті такого перегляду має відбуватися безперервне вдосконалення програм. Про будь-які зміни, заплановані чи втілені внаслідок цього процесу, слід повідомляти всім зацікавленим сторонам.

Циклічне зовнішнє забезпечення якості. Навчальні заклади повинні на циклічній основі проходити процес зовнішнього забезпечення якості відповідно до «Стандартів і рекомендацій».

 

Фінансування підготовки фахівців вищої професійної освіти

Здійснювати фінансування державних, комунальних і приватних  коледжів та технікумів в частині надання повної загальної середньої освіти  (рівень МСКО-3) виключно за кошти державного бюджету (субвенція).

Забезпечити державне фінансування підготовки молодшого спеціаліста (рівень МСКО-5) державними навчальними закладами, в тому числі передбачити багатоканальне фінансування через розробку механізмів стимулювання бізнесу, роботодавців, фізичних та юридичних осіб до участі в розвитку технікумів та коледжів, зміцненні матеріально-технічної бази закладів (пільгове оподаткування, система кредитування тощо);

Фінансування закладів освіти комунальної та приватної форм власності здійснювати за рахунок коштів засновників, юридичних та фізичних осіб.

Майно та земельні ділянки, які є складовими частинами цілісних майнових комплексів, в тому числі земельні ділянки баз навчально – практичної підготовки державних вищих навчальних закладів не підлягають передачі до сфери управління територіальних громад та органів місцевого самоврядування.

Забезпечити на законодавчому рівні право участі технікумів і коледжів в державних галузевих програмах цільової підтримки (енергозбереження, тваринництва, рослинництва, садівництва тощо).

Забезпечити пільгове оподаткування технікумів та коледжів  в частині збереження пільг при сплаті податку на землю та ПДВ при виконанні статутних завдань у  освітній та виробничій діяльності.  

Перелік спеціальностей

Підготовка молодших спеціалістів в Україні здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти»

 Перелік галузей знань і спеціальностей формується Кабінетом міністрів України.

  Внесення змін та доповнень до Переліку галузей знань і спеціальностей  підготовки фахівців короткого циклу третинної освіти (молодшого спеціаліста) здійснюється одночасно із змінами Переліку галузей знань і спеціальностей  підготовки  бакалаврів і магістрів.

У законопроекті  № 394-д від 04.04.2016 року «Про освіту» передбачити окрему статтю та окремий складник системи освіти – вища професійна освіта, що регулюватиметься окремим Законом України «Про вищу професійну освіту».

Розробити та прийняти Закон України «Про вищу професійну освіту», яким буде регламентовано діяльність технікумів і коледжів.

З метою формування оновленого Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка молодших спеціалістів провести системний аналіз мережі технікумів та коледжів за галузями знань, спеціальностями, підпорядкуванням, джерелами фінансування, типами, формами власності.

Сформувати оновлений Перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка молодших спеціалістів.

Забезпечити  фінансування державних технікумів та коледжів з Державного бюджету України до моменту законодавчого врегулювання їх освітньої діяльності.

Законодавчо передбачити надання освітньої субвенції з державного бюджету на здобуття повної загальної середньої освіти у  коледжах, технікумах і прирівняних до них училищах.

Передбачити пільгові умови оподаткування для роботодавців шляхом віднесення коштів, спрямованих на професійну підготовку кадрів у системі вищої професійної  освіти, на валові витрати, а також зменшення частини податку на прибуток у разі їх фінансових витрат на зміцнення навчально-матеріальної бази вищих професійних навчальних закладів.

 

Ухвалили: Зважаючи на викладене, концепція реалізації державної політики щодо підготовки фахівців короткого циклу третинної освіти (молодшого спеціаліста) на перехідному етапі має забезпечити  вирішення таких першочергових завдань:

Термінове прийняття законопроекту №5240 від 06.10.2016 року, що дозволить технікумам і коледжам провести вступну кампанію 2017 року за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста та забезпечать функціонування  зазначених навчальних закладів на законодавчому рівні до прийняття відповідного законодавства.

 

2.Слухали:

Цюцюру Л.Г., про світову систему вищої професійної освіти та її  перспективи розвитку в Україні, положення навчальго процесу у Ржищівському ІПТ.

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. «Положення про організацію навчального процесу в Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі» (далі Положення) є основним нормативним документом, що регламентує організацію та проведення навчального процесу в Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі.

Освітня діяльність  Ржищівського індустріально-педагогічного технікуму (далі Технікум) спрямована на:

-                     створення умов для особистого розвитку і творчої самореалізації людини;

-                     формування національних та загальнолюдських цінностей;

-                     створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти;

-                     підготовку до життя і праці в сучасних умовах;

-                     розроблення та запровадження інноваційних освітніх технологій;

-                     демократизацію освіти та навчально-виховного процесу;

-                     розвиток неперервної освіти впродовж життя;

-                     інтеграцію української освіти в європейський і світовий простір;

-                     забезпечення соціального захисту студентів та науково-педагогічних працівників;

-                     відповідальне ставлення до власного здоров’я,  охорони навколишнього середовища;

-                     створення найбільш сприятливих умов життєдіяльності суспільства.

Навчальний процес організується на принципах науковості,  гуманізму,  демократизму, наступності та безперервності, незалежності від впливу будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

 

Підготовка фахівців в Технікумі здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» (І рівень акредитації).

Навчання в Технікумі проводиться за традиційною системою навчання з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

Навчальний процес здійснюється відділеннями та цикловими комісіями, діяльність яких регламентується відповідними Положеннями, затвердженими в установленому порядку.

Учасниками навчально-виховного процесу в Технікумі є:

  • педагогічні працівники (викладачі);
  • особи, які навчаються в Технікумі (студенти);
  • працівники технікуму (методист, зав. бібліотекою, бібліотекарі, секретарі, лаборанти та інші), права та обов’язки яких визначені відповідними внутрішніми нормативними документами.

Мова навчання в технікумі  визначається законодавством України.

Дане Положення розроблене на підставі:

Законів України

- «Про освіту»;

-«Про вищу освіту».

Постанов Кабінету Міністрів, наказів та листів Міністерства освіти і науки України та інших міністерств.

Установчих та регламентуючих документів діяльності Технікуму:

- Статут Ржищівського індустріально-педагогічного технікуму, прийнятий конференцією трудового колективу технікуму (протокол №5 від 21 травня 2007 року), затверджений Міністерством освіти і науки України від 20 вересня 2007 року.

2. ФОРМИ НАВЧАННЯ

Навчання студентів в Технікумі здійснюється за такими формами:

  • денна (очна);
  • заочна.

Термін навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійної програми підготовки (ОПП) фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст».

Денна (очна) форма навчання є основною формою здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст. Заочна форма навчання є формою здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст без відриву від виробництва.

Організація навчального процесу навчання здійснюється в Технікумізгідно зі стандартами вищої освіти і даним Положенням.

3.ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

3.1 Графік навчального процесу

В Технікумі у навчальному році планується до 40 тижнів навчання (з них до 4 тижнів – екзаменаційні сесії), які включають години теоретичного та практичного навчання. Навчальний процес за денною формою навчання організовується за семестровою системою.

Канікули встановлюються двічі на рік загальною тривалістю не менше 11 тижнів. Їх конкретні терміни визначаються графіком навчального процесу кожний навчальний рік.

Нормативний термін навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст визначається стандартами вищої освіти.

3.2 Програми підготовки

Програми підготовки фахівців за напрямами (спеціальностями) освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст повинні відповідати стандартам вищої освіти.

Стандарт вищої освіти – сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засоби діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.

Систему стандартів вищої освіти складають державні стандарти вищої освіти та галузеві стандарти вищої освіти.

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.

Державні стандарти вищої освіти містять наступні складові:

  • перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих начальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст;
  • перелік кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст;
  • вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;
  • вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти.

Галузеві стандарти вищої освіти включають складові:

  • освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників ВНЗ;
  • освітньо-професійні програми підготовки;
  • засоби діагностики якості вищої освіти.

Стандарти вищої освіти Технікуму  містять такі складові:

  • перелік кваліфікацій за спеціальностями;
  • варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;
  • варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;
  • варіативна частина засобів діагностики якості вищої освіти;
  • навчальні плани;
  • програми навчальних дисциплін.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально-важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.

Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) визначає нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки встановлюється відповідно до визначеного рівня професійної діяльності.

Засоби діагностики (ЗД) якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, а також їх професійних, світоглядних та громадянських якостей.

Засоби діагностики якості вищої освіти використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Варіативна частина освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників ВНЗ, освітньо-професійних програм їх підготовки та засобів діагностики якості освіти визначають вимоги до професійної підготовки та змісту навчання фахівців за спеціальностями та спеціалізаціями з урахуванням особливостей суспільного поділу праці щодо задоволення потреб ринку праці. Зміст варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм, засобів діагностики якості вищої освіти визначається ВНЗ в межах структури та форми, встановленої МОН України.

Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації. Зміст навчання визначається ОПП підготовки фахівців, а також навчальним планом, навчальними програмами дисциплін тощо.

Нормативна частина змісту навчання – це перелік обов’язкових навчальних дисциплін та видів практичної підготовки із зазначенням мінімального обсягу кредитів і годин, відведених на їх засвоєння. Дотримання переліку дисциплін та обсягів кредитів і годин, що складають нормативну частину змісту освіти, є обов’язковим.

Варіативна частина ОПП містить цикл дисциплін за вибором навчального закладу. Дисципліни за вибором навчального закладу визначаються особливостями регіональних потреб у фахівцях певної спеціальності та спеціалізації, досвідом підготовки фахівців у навчальному закладі.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.

Навчальні програми з нормативних та вибіркових навчальних дисциплін спеціальної підготовки та навчальні програми з навчальних дисциплін загальноосвітньої підготовки, затверджені в установленому порядку.

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.

Навчальна програма дисципліни включає:

  • опис навчальної дисципліни;
  • мету та завдання навчальної дисципліни;
  • програму та структуру навчальної дисципліни;
  • тематику семінарських, практичних, лабораторних занять;
  • теми самостійної роботи;
  • перелік індивідуальних завдань;
  • методику навчання та контролю навчальних досягнень студентів;
  • перелік базової та допоміжної літератури;
  • інформаційне забезпечення.
  • критерії оцінювання успішності навчання.

3.3 Навчальні плани

Навчальний план є нормативним документом навчального закладу, який визначає зміст навчання та регламентує організацію навчального процесу зі спеціальності.

Навчальні плани складаються окремо для кожної спеціальності освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст та за кожною формою навчання (в тому числі навчання за скороченим, порівняно з типовим, терміном навчання) на основі відповідної ОПП та графіка навчального процесу.

Навчальний план визначає перелік і обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин та кредитів за видами занять у семестрах, вид семестрового контролю та атестації.

Навчальні плани затверджуються директором Технікуму. Підпис директора скріплюється печаткою Технікуму.

З метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОН України, рішень педагогічної ради Технікуму, врахування регіональних потреб і вимог замовників фахівців, закріплення навчальних дисциплін за певними цикловими комісіями, щорічно складаються (коригуються) робочі навчальні плани на наступний навчальний рік.

Робочі навчальні плани складаються окремо для кожної спеціальності освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст та форми навчання, в тому числі навчання зі скороченим, порівняно з типовим, терміном навчання.

Максимальне щотижневе аудиторне навантаження не перевищує 36 годин для студентів Технікуму.

Навчальні плани розробляються завідувачами відділень, погоджуються із заступником директора з навчальної роботи та затверджуються директором Технікуму не пізніше ніж за 4 місяці до початку навчального року.

Робочі навчальні плани розробляються завідувачами відділень і затверджуються заступником директора з навчальної роботи не пізніше ніж за 4 місяці до початку навчального року.

4.ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

4.1 Форми навчального процесу. Основні види навчальних занять.

Навчальний процес в Технікумі здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, практики, контрольні заходи, самостійна робота.

Основними видами навчальних занять є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, консультація.

Лекція – це логічно вивершений, науково-обґрунтований і система-тизований виклад певного науково – або науково-методичного питання, з використанням різноманітного демонстраційного матеріалу.

Лекція є одним з основних видів навчальних занять, призначених для викладення теоретичного матеріалу. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної галузі знань, а також визначити напрямок, основний зміст і характер усіх видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Обсяг лекційного курсу визначається навчальним планом (робочим навчальним планом), а його тематика – робочою навчальною навчальної дисципліни.

Викладач зобов’язаний дотримуватися робочої навчальної програми щодо тематики та змісту лекційних занять, але є вільним в інтерпретації навчального матеріалу, формах і способах його викладення.

Лекція проводиться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях.

Лабораторне заняття – вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи дослідження.

Дидактичною метою лабораторного заняття є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально оснащених навчальних лабораторіях з використанням обладнання, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторних макетів, установок та ін.). Лабораторні заняття можуть проводитися також в умовах реального професійного середовища (на підприємствах, в наукових лабораторіях тощо). Лабораторні заняття забезпечуються відповідними методичними матеріалами.

Теми лабораторних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять - не дозволяється.

Лабораторне заняття включає проведення контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання конкретних лабораторних досліджень, оформлення індивідуального звіту про виконану роботу та його захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем з виставленням відмітки «зараховано» до журналу обліку роботи академічної групи та викладачів.

Студент допускається до складання заліку лише при зарахуванні усіх лабораторних робіт.

У разі виконання лабораторних робіт, пов’язаних з можливою небезпекою для життя і здоров’я студентів, обов’язковим етапом його підготовки і проведення є інструктаж з правил техніки безпеки і контроль за їх дотриманням.

Практичне заняття – вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача закріплюють теоретичні положення навчальної дисципліни і набувають вмінь та навичок їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання відповідно сформульованих завдань.

Основана дидактична мета практичного заняття – розширення, поглиблення і деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.

Практичні заняття проводяться в навчальних кабінетах або лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою тощо. З окремих навчальних дисциплін допускається поділ навчальної групи на підгрупи, що регламентується окремим наказом директора Технікуму.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Практичне заняття включає проведення контролю знань, вмінь та навичок, постановку загальної проблеми (завдання) викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язання контрольних завдань, їх перевірку та зарахування.

Оцінки, одержані студентом за окремі практичні заняття, можуть враховуватися при визначенні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію з попередньо визначених проблем.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Семінарські заняття проводяться в навчальних кабінетах з однією групою студентів.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність в дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію та ін..

Одержані студентом оцінки за окремі семінарські заняття можуть враховуються при визначенні підсумкової з даної навчальної дисципліни.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує від викладача відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів. Під час підготовки до екзаменів (семестрових, державних) проводяться групові консультації.

Протягом семестру консультації з навчальних дисциплін проводяться за встановленим розкладом.

Обсяг часу, відведений педагогічному працівнику для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної та виховної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів»

4.2 Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи, що виконуються під час самостійної роботи, курсові роботи (проекти)тощо) сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Види індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються навчальним планом. Термін видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, що розробляється відповідним відділенням на кожний семестр. Індивідуальні заняття виконуються студентами самостійно із одержанням необхідних консультацій з боку викладача. Допускаються випадки виконання робіт комплексної тематики кількома студентами.

Курсова робота (проект) з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, яке передбачає закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Курсові роботи (проекти) сприяють розширенню і поглибленню теоретичних знань, розвитку навичок їх практичного використання самостійного розв’язання конкретних завдань. Курсові роботи виконуються згідно з навчальним планом.

Тематика курсових робіт (проектів) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Теми курсових робіт (проектів) ухвалюються на засіданнях відповідних циклових комісій та затверджуються заступником директора з навчальної (навчально-виробничої) роботи.

Мета, завдання та порядок виконання курсових робіт (проектів), зміст та обсяг їх окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги наводяться у методичних вказівках, які розробляються викладачами відповідних циклових комісій.

Кількість курсових робіт (проектів) визначається навчальним планом конкретної спеціальності. В одному семестрі планується не більше однієї курсової роботи (проекту).

Керівництво курсовими роботами (проектами) здійснюється провідними викладачами випускаючих циклових комісій. Захист курсової роботи (проекту) проводиться перед комісією в складі 3-х осіб, в яку входять викладачі відповідної циклової комісії, в тому числі і керівник курсової роботи (проекту), завідувач відділення, голова циклової комісії, заступник директора з навчальної (навчально-виробничої) роботи. Результати захисту курсової роботи (проекту) оцінюються за 4-ти бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Студент, який без поважної причини не подав курсову роботу в зазначений термін або не захистив її, вважається таким, що має академічну заборгованість. При отриманні незадовільної оцінки студент за рішенням комісії виконує курсову роботу за новою тематикою або перепрацьовує попередню роботу в термін, визначений завідувачем відділення.

Курсові роботи (проекти) зберігаються в архіві Технікуму протягом трьох років, а потім списуються в установленому порядку.

Курсові роботи (проекти) повинні буди здані в архів не пізніше ніж через два тижні після завершення курсового проектування. Відповідальність за своєчасну здачу в архів курсових робіт (проектів) несуть безпосередньо керівник курсової роботи (проекту) та завідувач відділенням.

Реферати – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Ця форма індивідуальних занять рекомендується для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів. Рекомендується планувати в одному семестрі не більше трьох рефератів з різних дисциплін.

Контрольні роботи, що виконуються під час самостійної роботи студента – це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання студентом певної практичної роботи на основі засвоєного матеріалу. В одному семестрі кількість контрольних робіт для студентів заочної форми навчання не повинна перевищувати 10. Для забезпечення належних умов роботи студентів, у разі необхідності, ця робота здійснюється відповідно до планів роботи навчальних кабінетів та лабораторій, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до необхідних дидактичних і технічних засобів загального користування.

При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання, установок, інформаційних систем (комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування, автоматизованих навчальних систем тощо) забезпечується можливість одержання необхідної консультації або допомоги з боку викладача чи лаборанта.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи,  виноситься на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що вивчався при проведенні аудиторних навчальних занять.

4.3 Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Самостійна робота студента включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу.

Навчальний час, відведений на самостійну роботу студента денної форми навчання, регламентується навчальним планом і повинен складати від 1/3 до 2/3 від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичного забезпечення, передбаченою робочою навчальною програмою дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, збірниками завдань, комплектами індивідуальних семестрових завдань, практикумами, методичними рекомендаціями з організації самостійної роботи та виконання окремих завдань, електронними та іншими навчально-методичними матеріалами.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова і періодична література.

Самостійна робота студента з вивчення навчального матеріалу з конкретної дисципліни може проходити в бібліотеці технікуму, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах, лабораторіях, а також в домашніх умовах.

Для забезпечення належних умов роботи студентів, у разі необхідності, ця робота здійснюється відповідно до планів роботи навчальних кабінетів та лабораторій, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до необхідних дидактичних і технічних засобів загального користування.

При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання, установок, інформаційних систем (комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування, автоматизованих навчальних систем тощо) забезпечується можливість одержання необхідної консультації або допомоги з боку викладача чи лаборанта.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що вивчався при проведенні аудиторних навчальних занять

4.4 Практична підготовка студентів

Практика є обов’язковим компонентом програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Мета практичного навчання – набуття студентами професійних навичок і вмінь для подальшого використання їх у реальних виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Практична підготовка студентів в Технікумі передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні необхідного обсягу практичних знань і умінь відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст та організовується у відповідності до Положення про організацію та проведення практики студентів Ржищівського індустріально-педагогічного технікуму.

4.5 Особливості організації навчального процесу за формами навчання без відриву від виробництва

Прийом на заочну форму навчання здійснюється згідно з Правилами прийому до Технікуму. Особи, які навчаються за заочною формою, мають статус студента і на них поширюються права та обов’язки, визначені чинним законодавством.

Відповідно до «Кодексу Законів про працю», Закону України «Про відпустки» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №634 «Про порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості», для осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи і навчаються у вищих навчальних закладах освіти за заочною формою, передбачені пільги у вигляді додаткових оплачуваних відпусток і відпусток без збереження заробітної плати.

Зміст, обсяг, структура та якість знань, навичок і умінь студентів, які навчаються без відриву від виробництва, мають відповідати вимогам державного стандарту освіти, встановленим для освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст.

Тривалість програм підготовки визначається стандартами освіти і навчальними планами. Навчальні плани для форм навчання без відриву від виробництва за переліком дисциплін, кількістю годин, формами підсумкового контролю повинні відповідати навчальним планам денної форми навчання. Перелік дисциплін може відрізнятися за рахунок вибіркових дисциплін.

Навчальний процес за заочною формою навчання організується відповідно до цього Положення і здійснюється під час сесій і в міжсесійний період. Сесія для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюється всі форми навчального процесу, передбачені навчальним планом (лекції, лабораторні, практичні та семінарські заняття, консультації та контрольні заходи).

Лекції при формах навчання без відриву від виробництва, мають концептуальний, узагальнюючий та оглядовий характер.

Семінарські заняття проводяться за основними темами курсу, які виносяться на самостійне вивчення студентами.

Практичні та лабораторні роботи повинні забезпечувати формування необхідного рівня умінь і навичок.

Кількість сесій і термінів їх проведення встановлюються щорічно графіком навчального процесу з урахуванням особливостей напряму підготовки (спеціальності).

Міжсесійний період для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якого здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом педагогічного працівника. Основною формою роботи студента-заочника над засвоєнням навчального матеріалу є виконання ним контрольних робіт та індивідуальних завдань. Контрольні роботи та індивідуальні завдання, передбачені навчальним планом, можуть виконуватися як у домашніх умовах (поза навчальним закладом), так і в коледжі. Індивідуальні завдання виконуються у порядку, передбаченому цим Положенням.

Контрольні роботи можуть бути замінені домашніми завданнями, перелік яких затверджується навчальними планами з урахуванням особливостей напряму підготовки (спеціальності).

З метою забезпечення систематичної самостійної роботи студентів-заочників в міжсесійний період можуть проводитися консультації, захист курсових робіт (проектів) та інших індивідуальних завдань. У міжсесійний період студентам-заочником може надаватися можливість відвідувати навчальні заняття та виконувати інші види навчальної роботи зі студентами денної форми навчання в умовах домовленості з педагогічним працівником.

Контрольні роботи, виконані поза закладом освіти, перевіряються викладачем у семиденний термін з часу їх отримання і зараховуються за результатами співбесіди педагогічного працівника зі студентами. Контрольні роботи, виконанні в коледжі, перевіряються педагогічним працівником у дводенний термін і зараховуються за результатами їх виконання. Порядок обліку виконання контрольних робіт визначає відділення Технікуму.

Організація навчання за заочною формою під час сесій і в міжсесійний період здійснюється відповідно до графіку навчального процесу та робочих навчальних планів на поточний рік, які доводяться до відома всіх студентів перед початком навчального року.

Директор Технікуму (заступник директора з навчальної роботи) за певних умов (хвороба, службові відрядження, складні сімейні обставини) для окремих студентів на підставі заяви студента та підтверджуючих документів може встановлювати індивідуальний графік навчального процесу

Виклик студентів на сесію здійснюється відповідно до графіку навчального процесу довідкою-викликом встановленої форми. Довідка-виклик є підставою для надання додаткової оплачуваної відпустки студентам, які виконали навчальний план за попередню сесію. Довідка-виклик є документом суворої звітності і підлягає реєстрації в окремій книзі із зазначенням номера та дати видачі. Після закінчення сесії коледж видає студенту довідку про участь у сесії.

Студенти-заочники, які не виконали вимог навчального плану і не мають права на додаткову оплачувану відпустку, але з’явився на лабораторно-екзаменаційну сесію, допускаються до консультацій педагогічних працівників, виконання лабораторних і практичних робіт, складання заліків і в установленому порядку до складання екзаменів (заліків) без наступного надання оплачуваної додаткової відпустки за поточний навчальний рік.

5.ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Науково-методичне та організаційне забезпечення навчального процесу є необхідною умовою якісного засвоєння програм підготовки фахівців і включає:

  • стандарти вищої освіти;
  • навчально-організаційні документи спеціальностей (напрямків) Технікуму;
  • навчально-методичні комплекси дисциплін;
  • інформаційне забезпечення навчального процесу (підручники і навчальні посібники, методичні матеріали, мультимедійні посібники електронні посібники, комп’ютерні програми з навчальних дисциплін, робочі зошити, практикуми тощо)
  • систему контролю якості навчального процесу.

5.1 Документація з науково-методичного та організаційного забезпечення навчального процесу

Документація Технікуму:

  • галузеві стандарти вищої освіти;
  • навчальні плани;
  • робочі навчальні плани;
  • інформаційні пакети з кожного напряму та спеціальності;
  • програми нормативних навчальних дисциплін;
  • робочі програми навчальних дисциплін;
  • розклад занять за усіма формами навчання;
  • журнали обліку роботи академічної групи та викладачів з кожного напряму та спеціальності;
  • особові картки студентів;
  • відомості обліку успішності;
  • зведена відомість успішності студентів;
  • журнал реєстрації довідок-викликів та повідомлень студентів-заочників;
  • накази про зарахування, відрахування, переведення, поновлення студентів тощо;
  • склад, план роботи і протоколи засідань циклових комісій;
  • накази про призначення кураторів груп студентів денної форми навчання;
  • протоколи засідань стипендіальної комісії;
  • копії документів студентів-пільговиків (осіб, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС; дітей-сиріт; інвалідів; та ін.);
  • списки студентів, які мешкають у гуртожитку технікуму.

Документи Педагогічної ради Технікуму зберігаються у завідуючого методичним кабінетом.Документи циклових комісій зберігаються у голів комісій.

Інформаційний пакет для напряму або спеціальності містить:

  • загальну інформацію про Технікум, умови навчання та проживання;
  • стислий опис відділень, їх структури, викладацького складу, а також напрямку і спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців із зазначенням термінів та умов навчання, форм державної атестації;
  • навчальний план з розподілом годин по нормативних і вибіркових дисциплінах, послідовність та терміни їх вивчення для кожної форми навчання;
  • анотація дисциплін із зазначенням попередніх умов їх вивчення, форм навчальної діяльності, прізвищ педагогічних працівників, методики викладання, методів навчання, рекомендованої літератури, умов і термінів вивчення окремих тем, системи оцінювання успішності й зарахування тем.

Інформаційні пакети готуються українською мовою і розміщуються на веб-сторінці сайту Технікуму.

Документація відділень з організації та науково-методичного забезпечення навчального процесу:

  • план роботи відділень на навчальний рік;
  • список співробітників відділення;
  • обсяг навчальної роботи на навчальний рік;
  • розподіл навчальної роботи відділень на навчальний рік;
  • звіт відділення про виконання навчальної роботи;
  • розклад занять;
  • індивідуальні плани роботи педагогічних працівників;
  • навчально-методичні комплекси дисциплін;
  • графіки консультацій педагогічних працівників;
  • графіки підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • плани відкритих занять на поточний семестр;
  • журнал взаємних і контрольних відвідувань занять педагогічних працівників;
  • теми курсових робіт ;
  • завдання на курсові роботи;;
  • екзаменаційні білети;
  • критерії оцінювання екзаменаційних навчальних досягнень студентів;
  • програми практик, тощо.

Структура навчально-методичного комплексу дисципліни включає:

  1. Витяг з навчального плану;
  2. Навчальну програму дисципліни;
  3. Робочу навчальну програму дисципліни;
  4. Структурно-логічну схему по здійсненню міждисциплінарних зв’язків (з врахуванням освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця);
  5. Зміст лекційного курсу в роздрукованому вигляді та на сайті Технікуму;
  6. Інструктивно-методичні матеріали до практичних (лабораторних, семінарських) занять;
  7. Інструктивно-методичні матеріали до самостійної роботи;
  8. Індивідуальні навчально-дослідні завдання;
  9. Критерії оцінювання успішності студентів;
  10. Засоби діагностики успішності навчання.
  • завдання для поточного  контролю;
  • екзаменаційні білети, якщо іспит передбачено навчальним планом;
  • пакет комплексних контрольних робіт з критеріями оцінювання, рецензією та зразком еталонної відповіді;
  • пакет директорських контрольних робіт;
  • тести.
  1. Програма навчальної практики з дисципліни, якщо вона передбачена навчальним планом;
  2. Тематика та інструктивно-методичні матеріали щодо виконання та захисту курсових, дипломних робіт (проектів), якщо вони передбачені навчальним планом ;
  3. Інші методичні матеріали:
  4. Нормативно-правові документи, які використовуються при викладанні навчальної дисципліни;
  5. Методичні роботи викладача: навчальні, електронні посібники, конспекти лекцій, опорні конспекти, практикуми, робочі зошити, словники, довідники, мультимедійні презентації, навчальні та краєзнавчі відеофільми, виступи, дописки, експонати, дидактичні матеріали, проекти тощо);
  6. Матеріали по організації позааудиторної роботи (конкурси, гуртки, олімпіади тощо).

Інші складові НМК дисципліни визначаються викладачем, затверджуються на засіданні предметної комісії.

Викладач створює інформаційно-методичне забезпечення навчальної дисципліни на основі комп’ютерних мультимедійних технологій.

Основним структурним компонентом інформаційно-методичного забезпечення є створення електронного навчально-методичного комплексу дисципліни.

Робоча навчальна програма дисциплін є нормативним документом вищого навчального закладу і містить виклад контрольного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Робоча навчальна програма дисципліни розробляється викладачем, розглядаються на засіданні циклової комісії і затверджується заступником директора з навчальної роботи технікуму.

Робочі навчальні програми дисциплін щорічно обговорюються на засіданнях циклових комісій. Робочі навчальні програми дисциплін затверджуються (перезатверджуються) не пізніше, ніж за 2 місяці до початку навчального року, протягом якого вивчаються відповідні дисципліни.

5.2 Контроль та оцінка якості навчального процесу

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти.

5.2.1 Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Завдання студентів оцінюється як з теоретичної, так і з практичної підготовки за такими критеріями:

  • «відмінно» - студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набутті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
  • «добре» - студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;
  • «задовільно» - студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають непевність або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;
  • «незадовільно» - студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

Знання студентів І та ІІ курсу із загальноосвітнього циклу оцінюються як з теоретичної, так і з практичної підготовки за 12 бальною шкалою оцінювання:

  • «12, 11, 10» - студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
  • «9, 8, 7» - студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;
  • «6, 5, 4» - студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають непевність або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;
  • «3, 2, 1» - студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

Оцінки «3,2,1» перевідними із навчального семестру в навчальний семестр та з навчального року в навчальний рік не вважаються.

5.2.2 Рівні контролю

За рівнем контролю розрізняють: самоконтроль, викладацький, директорський та міністерський.

Самоконтроль призначений для самооцінки студентами якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу), а також у методичних розробках з лабораторно-практичних робіт передбачаються питання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки, які є складовими частинами електронних підручників та автоматизованих навчальних курсів.

Викладацький, основна мета якого полягає в оцінці викладачем ефективності навчального процесу з метою коригування методів і засобів навчання.

Директорський призначений для оцінки відповідності рівня підготовки фахівців вимогам освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст.

Директорський та міністерський контроль є різними рівнями зовнішнього контролю, призначеного для перевірки якості навчального процесу у коледжі, порівняння ефективності навчання студентів.

Зовнішній контроль усіх рівнів проводиться вибірково (в окремих навчальних групах), тільки письмово і, як правило, є відстроченим контролем. Особливою формою зовнішнього контролю є опитування студентів щодо якості навчального процесу, яке проводиться відповідно до окремого Положення.

5.2.3 Види контролю

У навчальному процесі використовують такі види контролю: вхідний, поточний, рубіжний (тематичний або календарний), підсумковий (семестровий та державна атестація) та відстрочений.

Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс.

Вхідний контроль проводиться на першому занятті за завданнями, що відповідають програмі попередньої дисципліни (шкільній програмі вивчення навчальної  дисципліни). Результати контролю аналізуються на засіданнях циклових комісій спільно з педагогічними працівниками, які проводять заняття з даної дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляють заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу. Вхідний контроль проводиться на першому курсі.

Поточний контроль проводиться викладачами Технікуму на всіх видах аудиторних занять. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між педагогічними працівниками та студентом у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів, так і студентами – для планування самостійної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, у формі комп’ютерного тестування тощо.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінювання рівня знань визначаються відповідною цикловою комісією. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією для визначення оцінки за відповідну тему та враховується викладачем при виставленні екзаменаційної оцінки з даної дисципліни.

Рубіжний (тематичний, календарний) контроль – це контроль знань студентів після вивчення логічно завершальної частини навчальної дисципліни. Цей контроль може бути тематичним або календарним і проводитись у формі контрольної роботи, тестування, виконання розрахункового або розрахунково-графічного завдання, курсової роботи (проекту) та інше.

Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання студентів освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст на проміжних або заключному етапі їх навчання. Він включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.

Семестровий підсумковий контроль з певної дисципліни є обов’язковою формою контролю навчальних досягнень студентів. Він проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни.

Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання навчальних досягнень визначаються рішенням відповідної циклової  комісії.

Семестровий екзамен – це вид підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з певної навчальної дисципліни за семестр, що проводиться в період екзаменаційної сесії.

Диференційований залік – це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю знань із врахуванням фактичного виконання практичних, семінарських або лабораторних робіт на заняттях протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутності екзамену і зазвичай не передбачає обов’язкової присутності студентів на заліковому заході.

Атестація студентів проводиться екзаменаційною комісією після закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст. Основним завданням атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогами стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст та отриману кваліфікацію. Нормативні форми атестації ( екзамен, захист курсової роботи) визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми.

Відстрочений контроль або контроль збереження знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково для вивчення стійкості засвоєних знань студентами, контролю якості навчального процесу та удосконалення критеріїв оцінювання навчальних здобутків студентів.

Семестровий підсумковий контроль

Семестровий підсумковий контроль в Технікумі проводиться у формах семестрових екзаменів та диференційованого заліку, визначеного робочою навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Студент допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він до початку семестрового контролю з цієї дисципліни ліквідував заборгованість з усіх видів робіт, передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Студент не допускається до семестрового контролю знань, якщо він має незадовільні оцінки з даної дисципліни.

Семестрові екзамени складаються під час екзаменаційних сесій.        Кількість екзаменів у кожному семестрі не повинна перевищувати 5.

Розклад екзаменаційних сесій розробляється заступником директора з навчальної роботи відповідно до навчальних планів кожної спеціальності, затверджується директором технікуму та доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

На підготовку студентів до кожного екзамену планується 2-4 днів (залежно від семестрового обсягу навчальних годин з дисципліни). Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Завідувач відділення може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів студентами у зв’язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджені документально. Студенти, які навчаються за індивідуальним навчальним планом, можуть складати екзамени та заліки протягом семестру, але не пізніше початку наступного семестру.

Екзамени приймаються викладачами, які викладали дану дисципліну. З метою внутрішнього контролю у прийманні екзамену можуть брати участь голови циклових комісій, завідувачі відділення, заступник директора з навчальної роботи, директор технікуму. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома викладачами, екзамен (залік) може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач відділення за узгодженням з заступником директора з навчальної роботи Технікуму може призначати для приймання екзамену іншого викладача з числа викладачів даної дисципліни.

Зміст, обсяг, структура, форма екзаменаційної роботи, система і критерії її оцінювання визначаються викладачем, розглядаються на засіданні циклової комісії та затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

Екзаменаційні білети (завдання) і критерії оцінювання є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни. Кількість екзаменаційних білетів повинна бути не меншою кількості студентів у групі. До екзаменаційних білетів, залежно від характеру дисципліни, поряд з теоретичними питаннями, обов’язково включають питання практичного спрямування.

На початку семестру викладач повинен ознайомити студентів із змістом, структурою, формою екзаменаційної роботи та прикладами завдань попередніх років, а також із системою і критеріями її оцінювання.

Норми часу на проведення семестрових екзаменів визначаються відповідно до наказу МОН України.

При проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:

  • затвердженні головою циклової комісії (із зазначення номера протоколу та дат циклової комісії) екзаменаційні білети;
  • екзаменаційно-залікову відомість.

Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб не допускається.

Відмова студента виконувати екзаменаційні завдання атестується як незадовільна відповідь.

На підготовку студентів до відповіді на питання екзаменаційного білету, який проводиться в усній формі, відводиться час не менше 0,5 години.

При усній формі на екзамен одночасно запрошуються 5-6 студентів.

Студент повинен бути ознайомлений із результатами своєї екзаменаційної письмової роботи не пізніше, ніж через 5 робочих днів після її написання. Студент має право ознайомитися з перевіреною роботою і одержати пояснення щодо отриманої оцінки.

Результати складання екзаменів вносяться у відповідні екзаменаційні відомості, залікову книжку студента та журнал навчальних досягнень академічної групи. Екзаменаційна відомість здається викладачем у день завершення екзамену або не пізніше наступного екзамену завідувачу відділенням.

В разі незгоди з оцінкою студент має право подавати в день оголошення оцінки завідувачу відділення письмову апеляцію, вказавши конкретні причини незгоди з оцінкою. Завідувач відділення разом з екзаменатором, залучаючи, за необхідності, інших фахівців, протягом трьох днів розглядає апеляцію і в усній формі сповіщає студента про результати розгляду.

У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання екзамену з дисципліни допускається не більше двох разів. Перший раз – у письмовій формі викладачу, при другому перескладанні – в усній чи комбінованій формі комісії, яка створюється у ВНЗ. Оцінка комісії є остаточною.

У разі прийому екзаменів (заліків) комісією екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Терміни повернення викладачем додаткових відомостей – не пізніше наступного дня після прийому екзаменів.

Екзаменаційні матеріали: екзаменаційні білети (завдання), критерії оцінювання, екзаменаційні роботи зберігаються на відділенні протягом року. З екзаменаційними матеріалами можуть бути ознайомлені директор, заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділенням.

Сумарна оцінка за вивчення дисципліни виставляється за національною шкалою «2-5» та «1-12» балів при вивчення дисциплін загальноосвітнього циклу.

Оцінки «2» за п’ятибальною та «1-3» за 12-бальною не є перевідними та зараховуються як академічна заборгованість з відповідної навчальної дисципліни.

Результати семестрового контролю вносяться куратором групи у зведену відомість обліку успішності та індивідуальний навчальний план студента, а також в журнал обліку роботи академічної групи та викладачів. Протягом трьох днів після закінчення екзаменаційної сесії завідувач відділення зведені відомості обліку успішності студентів і складений на їх основі звіт про роботу відділення подає заступнику директора з навчальної роботи.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів (заліків) здійснюється тільки після закінчення екзаменаційної сесії протягом канікул.

Для ліквідації академічної заборгованості секретар навчальної частини оформляє направлення на перездачу та екзаменаційну відомість і видає її викладачу, який повинен повернути додаткову екзаменаційну відомість на відділення після її заповнення.

Результати семестрового контролю обговорюється на засіданнях циклових комісій та Педагогічної ради і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в Технікумі.


 

5.2.6 Атестація

Метою атестації студента є визначення фактичної відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Атестація здійснюється екзаменаційною комісією (ЕК) після завершення навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні молодший спеціаліст. ЕК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа про вищу освіту.

ЕК організовується щорічно для кожного напряму (спеціальності) освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» для всіх форм навчання і діє протягом календарного року.

До складу ЕК входять не більше шести осіб.

Списки голів ЕК затверджуються директором технікумуз погодженням Педагогічної ради технікуму з числа провідних фахівців у відповідній галузі або провідних науковців відповідного напряму наукової діяльності, не пізніше ніж за два місяці до початку роботи ЕК.

До складу ЕК, крім голови комісії, входять: директор Технікуму, заступник директора з навчальної (навчально-виробничої) роботи, завідувачі відділення, голови циклових  комісій, викладачі.

Пропозиції щодо голів ЕК завідувач відділення повинен надати до заступника директора з навчальної роботи до 1 листопада поточного навчального року, проект наказу  щодо складу ЕК – до 10 грудня поточного року.

Персональний склад членів ЕК і екзаменаторів затверджується директором не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.

Терміни роботи ЕК регламентується навчальними планами вищого закладу освіти.

До атестації допускаються студенти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану зі спеціальності та не мають академічної та фінансової заборгованості.

Підготовка до екзаменів є заключним етапом навчання студентів за відповідною програмою підготовки і розширення теоретичних знань, вмінь та навичок, визначення спроможності їх практичного застосування у вирішенні професійних завдань, що передбачені для первинних посад відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Списки студентів допущених до державної атестації, затверджуються наказом директора.

На підготовку студентів до екзамену планується до 5 днів.

Організація та проведення атестації

ЕК працюють у строки, визначені графіком навчального процесу на поточний навчальний рік, що розробляється на основі навчальних планів спеціальностей, затверджених директором Технікуму.

Розклад роботи кожної ЕК, узгоджений з головою ЕК, готується завідувачем відділення не пізніше ніж за місяць до початку проведення екзаменів або захисту проекту.

За день до початку екзаменів завідувачем відділення до ЕК подаються:

  • наказ вищого навчального закладу про затвердження персонального складу ЕК зі спеціальності;
  • розклад роботи ЕК;
  • списки студентів (за навчальними групами), допущених до складання атестації;
  • зведена відомість, завірена завідувачем відділення та заступником директора з навчальної роботи про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик тощо протягом усього строку навчання;
  • залікові книжки студентів, допущених до складання атестації;
  • екзаменаційні матеріали (екзаменаційні білети, комплексні кваліфікаційні завдання тощо), розроблені відповідно до програми (комплексного) екзамену.

Складання екзаменів проводиться на відкритому засіданні ЕК за участю не менше половини її складу за обов'язкової присутності голови ЕК.

Секретар відділення готує листи протоколів засідань державної комісії для кожної ЕК в кількості, що відповідає нормам на один день екзамену (захисту).

Усі розділи протоколів повинні бути заповнені.

Протокол підписують голова та члени ЕК, що брали участь у засіданні. Помилки та виправлення у протоколах не допускаються.

Рішення ЕК про оцінку результатів складання х екзаменів, а також про видачу випускникам дипломів (дипломів з відзнакою) про закінчення вищого навчального закладу, отримання певного рівня вищої освіти та здобуття певної кваліфікації приймається на закритому засіданні ЕК відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів державної комісії, які брали участь в її засіданні. При однаковій кількості голосів голова ЕК має вирішальний голос. Оцінки виставляє кожен член ЕК, а голова підсумовує їх результати по кожному студенту. За теоретичну і практичну частини екзамену виставляється одна оцінка.

Студентам, які успішно склали екзамени, відповідно до освітньо-професійної програми підготовки, рішенням ЕК присвоюються відповідний освітній рівень та кваліфікація. На підставі цих рішень вищим навчальним закладом видається наказ про випуск, у якому зазначається відповідний освітній рівень, кваліфікація, протокол ЕК та номер диплома (диплома з відзнакою) фахівця.


 

5.2.7 Організація та проведення державної підсумкової атестації з предметів загальноосвітньої підготовки

 

Проведення державної підсумкової атестації студентів із загальноосвітніх предметів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.07.2010№ 675 та Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.09.15 №940.
Предмети загальноосвітньої підготовки вивчаються у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти, одночасно із дисциплінами освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста під час перших двох курсів.

Державна підсумкова атестація студентів з предметів загальноосвітньої підготовки проводиться з трьох предметів: української мови, математики та історії України .

Зміст, форми і терміни проведення державної підсумкової атестації визначаються робочими навчальними планами підготовки молодших спеціалістів, затвердженими керівником навчального закладу.
Державна підсумкова атестація здійснюється державними атестаційними комісіями, які створюються щорічно і діють протягом навчального року. До складу комісії, який затверджується керівником навчального закладу не пізніше, ніж за місяць до початку її роботи, входять:

  • голова комісії (керівник навчального закладу або його заступник);
  • члени комісії (два викладача, один з яких викладає даний предмет).

Розклад роботи державної атестаційної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується заступником директора з навчальної роботи і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку проведення державної підсумкової атестації.
До складання державної підсумкової атестації допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до її складання, подаються в державну атестаційну комісію заступником з навчальної (навчально-виробничої) роботи.

При складанні розкладу проведення державної підсумкової атестації необхідно передбачити, щоб для підготовки до атестації з кожного предмета студенти мали не менше двох-трьох днів.
Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти, державна підсумкова атестація проводиться у терміни, визначені навчальними планами навчального закладу, після опанування студентами повної програми предмета. Завершення державної підсумкової атестації відбувається під час літньої екзаменаційної сесії на другому курсі.

Обов’язкова державна підсумкова атестація з української мови проводиться у письмовій формі (переказ). Вона має перевірити рівень сформованості у студентів умінь і навичок вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами української мови. За допомогою переказу у студентів перевіряється комплекс важливих комунікативних умінь: сприйняття почутої інформації, докладне її відтворення, самостійне визначення предмета й завдань висловлювання, добір для їх вирішення потрібних мовних засобів, побудова власного висловлювання відповідно до конкретних комунікативних завдань, створення самостійного висловлювання певного стилю, типу й жанру мовлення. Переказ із творчим завданням як державна підсумкова атестація проводиться за традиційною методикою.
Державна підсумкова атестація з математики (інтегрований екзамен з алгебри та початків аналізу і геометрії) проводиться у письмовій формі. 
Під час державної підсумкової атестації з історії України студенти мають продемонструвати розуміння історичних подій; процеси і явища вітчизняної історії висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії. Особливу увагу в завданнях слід відвести піднесенню національно-визвольного руху та національної самосвідомості українського народу, визначальним подіям та історичним постатям ХХ століття. Під час атестації з історії України оцінюється рівень сформованості у студентів таких компетенцій, як то: вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на здобуті знання; розглядати суспільні явища у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу; аналізувати інформацію карти як джерело знань про геополітичні інтереси країн у конкретно-історичний період; аналізувати карту як джерело інформації про основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місце в них України; оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських та національних цінностей.
Державна підсумкова атестація з історії України проводитиметься в усній формі.
Завдання для державної підсумкової атестації розробляються відповідними предметними (цикловими) комісіями відповідно до навчальних програм і затверджуються керівником Технікуму.

 

Студенти, які одержали під час державної підсумкової атестації незадовільну оцінку (1, 2, 3 бали), допускаються до повторної атестації, яка проводиться до початку наступного семестру. Конкретні строки проведення повторної атестації встановлюються Технікумом. Студенти, які одержали під час повторної державної підсумкової атестації незадовільну оцінку (1, 2, 3 бали), відраховуються з навчального закладу. При цьому їм видається академічна довідка встановленого зразка, в якій вказується перелік предметів, що вивчив студент, кількість годин та оцінки за 12-бальною шкалою. 
Студенти, які хворіли під час проведення державної підсумкової атестації, зобов'язані подати медичну довідку, на підставі якої їм надається право пройти атестацію до початку нового навчального року. Студенти, які не з’явились на державну підсумкову атестацію без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку (1 бал). 
Після закінчення роботи державної атестаційної комісії голова комісії складає звіт, у якому відбивається аналіз рівня підготовки і якості знань студентів, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу з окремих предметів.

Контроль за дотриманням вимог організації та проведення атестації покладається на директораТехнікуму.

 

6. ОСНОВНІ ПРАВА СТУДЕНТІВ

Студенти мають право на:

-  вибір форми навчання;

-  безпечні та нешкідливі умови навчання, праці, зайняття спортом, культурного

проведення дозвілля, побуту, що забезпечують здоровий спосіб життя;

-    сприятливі    психологічні    умови    спілкування    з    науково-педагогічними

працівниками, співробітниками, адміністрацією, що визначаються взаємоповагою;

-    користування повною сукупністю методичних матеріалів, що створюються

викладачами, з метою навчального супроводу викладання дисциплін;

-  безкоштовне користування бібліотекою, інформаційними фондами навчальних,

наукових, методичних та ін. підрозділів технікуму; участь у науково-дослідних роботах, конференціях, виставках, конкурсах, представленні своїх робіт для публікацій;

-   обрання  навчальних  дисциплін   за  спеціальністю   в   межах,   передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом;

-  студент допускається до семестрового контролю, державних екзаменів та до

захисту дипломних робіт, якщо він виконав усі види робіт, передбачених робочим навчальним планом;

- перескладання іспитів, як правило, з метою підвищення оцінки не допускається,але у виняткових випадках за погодженням з навчальною частиною та студентськими громадськими організаціямитакий дозвіл може дати директор технікуму;

- вільне відвідування лекційних занять допускається лише для студентів третього і наступних курсів в порядку, встановленому технікуму.(Як виключення для студентів, що мають вагомі причини на першому та другому курсі). Студент, який одержав право на вільне відвідування лекцій, погоджує з викладачем-лектором план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом цього плану, дозвіл на вільне відвідування лекцій може бути анульованим ще до кінця семестру. Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для всіх студентів;

- участь у формуванні індивідуального навчального плану;

- академічну відпустку, поновлення, переведення до іншого навчального закладу;

- участь у обговоренні та вирішенні питань щодо вдосконалення навчально-виховного процесу у і технікуму та умов проживання в гуртожитку;

- отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій , відповідно до законодавства України;

- обрання до різних органів студентського самоврядування, брати участь у їх діяльності, бути учасником об'єднань громадян;

- студенти пільгових категорій, студенти з соціально-незахищених сімей та ін. мають право на матеріальну допомогу зі стипендіального фонду у ситуації матеріальних та фінансових труднощів (лише студенти, які навчаються за рахунок державного бюджету);

- захист своїх прав та інтересів у порядку, передбаченому чинним законодавством України, від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;

- трудову діяльність у позанавчальний час за погодженням з адміністрацією технікумі;

- канікулярну відпустку тривалістю не менше ніж вісім календарних тижнів;

- пільговий проїзд у міському та залізничному електротранспорті, а також забезпечення гуртожитком у порядках, встановлених Кабінетом Міністрів України

Випускники технікуму вільні у виборі місця роботи. Після працевлаштування слід надати до технікуму  у місячний термін підтвердження з місця роботи. Виконання цієї вимоги є необхідним для формування освітньої політики кадрового забезпечення не лише технікуму, а й перспективного планування підготовки фахівців міста, Київської та Інших областей України.

Якщо випускник технікуму навчався за кошти третьої особи, його працевлаштування здійснюється відповідно до укладеної між ними угоди.

Випускники щонайменше протягом трьох років повідомляють технікум про власне кар’єрне зростання, постійно підтримують зв’язки з навчальним закладом. Вони мають право звертатися до адміністрації, науково-педагогічних працівників, співробітників для консультування з фахових, наукових, освітніх та ін. питань.

Ухвалили: Затвердити положення  про світову систему вищої професійної освіти та її  перспективи розвитку в Україні, положення навчальго процесу у Ржищівському індустріально педагогічному технікумі.

 

Голова педради                                                         А.Ю. Перегонцев

 

Секретар                                                                    Т.О. Кісільова

 

Copyright 2011 Ржищівський індустріально-педагогічний технікум - Протокол - 8.
Joomla Templates by Wordpress themes free