Міністерство овіти і науки України

Ржищівський індустріально-педагогічний технікум

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор РІПТ

______________А.Ю.Перегонцев

30.08.2016р.

 

 

 

 

 

СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

В РЖИЩІВСЬКОМУ ІНДУСТРІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ТЕХНІКУМІ

 

 

 

 

 

Розглянуто

 і схвалено педагогічною радою

Ржищівського ІПТ

Протокол №1

30.08.2016р.

I. Загальні питання

 

Відповідно до стратегічної мети розвитку Ржищівський  індустріально –педагогічний технікум (далі – Технікум) забезпечення якості вищої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх співробітників Технікуму.

 

Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.

 

Стандарти із забезпечення якості вищої освіти – це нормативний доку-мент, який регламентує діяльність адміністрації, викладачів і студентів із забез-печення якості освіти, визначає міру їхньої відповідальності.

 

Якість освіти – це характеристика освіти, що відображає відповідність ре-зультатів навчання, освітніх процесів та інституційних умов актуальним цілям розвитку особи й суспільства.

 

З   метою реалізації системи забезпечення Технікумом якості вищої освіти визначено такі принципи: вмотивованість, індивідуальність, диференційова-ність, об’єктивність, інформативність, публічність, відкритість, єдність вимог, інноваційність, комплексність, прозорість.

 

Зазначені принципи застосовуються при проведенні процедур, що сприя-ють забезпеченню якості вищої освіти, а саме: планування, моніторинг, оціню-вання, аналіз, контроль, коригування, оприлюднення.

 

Дієвість системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в Технікумі  досягнута шляхом впровадження таких заходів:

 

- постійний моніторинг галузевих стандартів освітніх програм, вимог ри-нку праці щодо наповнення змісту варіативних компонентів освітніх програм;

 

 

- оцінювання якості знань, умінь та навичок здобувачів вищої освіти реа-лізується щорічно шляхом контролю остаточних знань студентів, поточного та підсумкового контролю;

 

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється згідно з щорічним планом Технікуму з підвищення кваліфікації;

 

- необхідні ресурси для організації освітнього процесу, у т.ч. самостійної роботи студентів, за кожною освітньою програмою, забезпечуються Технікумом відповідно до державних ліцензійних умов.

 

Система забезпечення якості освіти в Технікумі базується на принципах:

 

–  адаптації вимог «Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості

 

в    Європейському просторі вищої освіти» до особливостей освітньої діяльності Технікуму;

 

– урахування вимог та інтересів усіх учасників процесів із забезпечення якості освіти: держави, роботодавців, адміністрації, студентів, викладачів та допоміжного персоналу;

 

– компетентнісного підходу до формування мети, змісту та результатів навчання;

 

– упровадження продуктивного навчання, що ґрунтується на інтеграції навчальної та науково-дослідної діяльності;

 

–  практичної спрямованості навчального процесу;

 

– сприяння системи внутрішнього моніторингу підвищенню рівня якості освіти в Технікумі;

 

– формування культури якості, залучення та активна участь усіх співро-бітників університету та реалізації стандартів із забезпечення якості освіти.

 

Стандарти із забезпечення якості освіти застосовуються до різних напря-мів освітньої діяльності в Технікумі з метою постійного поліпшення якості нав-чального процесу та гарантування якості результатів навчання.

 

Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти (стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах Технікуму щодо підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст.

 

Стандарт складається з семи розділів, які стосуються:

 

– цілей та змісту навчання (формування цілей та змісту навчання, узага-льнена модель випускника Технікуму);

 

– вимог до якості організації навчального процесу (зміст навчального процесу, прозорість і зрозумілість навчального процесу);

 

– гарантування якості викладацького складу (визначення компетентнос-тей  педагогічних працівників, процедури відбору та прийому на роботу педагогічних працівників, забезпечення ефективності педагогічної діяльності викладача, процедури роботи з викладачами, які стабільно демонструють власний непрофесіоналізм);

 

– забезпечення навчального процесу ресурсами (навчально-методичне забезпечення навчального процесу, застосування продуктивних методик та тех-нологій навчання);

 

– забезпечення практичної готовності майбутніх фахівців (професійне спрямування теоретичної підготовки за спеціальністю; професійне спрямування практичних, семінарських, лабораторних занять, навчальних практик, само-стійної роботи, виконання курсових робіт (проектів) за спеціальністю; форму-

вання готовності до професійної діяльності під час виробничої практики, вико-нання дипломних проектів;

 

– адаптації студентів першого року навчання (соціальна адаптації студе-нтів першого року навчання, навчальна та професійно-спрямована адаптації студентів першого року навчання);

 

– моніторингу забезпечення якості (моніторинг якості результатів нав-чання, моніторинг управління якістю навчального процесу).

  1. II.   Формування цілей та змісту навчання

 

Навчальні плани з підготовки фахівців розробляються на основі Галузе-вих стандартів вищої освіти України (далі – ГСВОУ) і навчальних програм ди-сциплін.

 

Перелік компетентностей та очікуваних результатів навчання, їх відпові-дність ГСВОУ подані в освітньо-професійній характеристиці, освітньо-професійній програмі підготовки та їх варіативних частинах. Результати нав-чання описані і зрозумілі для студентів, роботодавців та інших зацікавлених сторін.

 

Зміст навчальних дисциплін сформований за принципом фундаменталіза-ції, відповідає запланованим результатам навчання, що сприятиме уникненню дублювання результатів навчання й оптимальному використанню навчального часу. Обсяг навчальних дисциплін (призначення кредитів) установлюється наоснові аналізу реального навантаження студента.

 

Адміністрація Технікуму координує розробку й погоджує навчальні про-грами, аналізує їх відповідність вимогам державних стандартів, іншим норма-тивно-правовим актам у сфері освіти, затверджує ключові документи навчаль-них програм.

 

Розробка програм навчальних дисциплін здійснюється наоснові держав-них стандартів.При розробці програм навчальних дисциплін враховуються вимоги освітньо-професійної характеристики випускника вищого навчального закладу, тобто узагальнена модель випускника.

 

Узагальнена модель випускника Технікуму втілює цілі навчання та основні положення навчальних програм і базується на засадах компетентнісного підходу. Вона є системою загальних та фахових компетентностей.

Компетенції соціально-особистісні (КСО) – це розуміння та сприйняття етичних норм поведінки відносно інших людей і відносно природи (принципи біоетики); ро-зуміння необхідності та дотримання норм здорового способу життя; креатив-ність, здатність до системного мислення, здатність учитися тощо.

 

Компетенції загальнонаукові (КЗН) – це базові уявлення про основи філософії, соціологію, культурологію, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості, схильності до етичних цінностей, знання вітчизняної історії, економіки й права, розуміння причинно-наслідкових зв’язків розвитку суспільства уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності; компетен-ція, щодо вирішення проблем та задач соціальної діяльності, інструментальних та загальнонаукових задач; базові знання в галузі хімії, біології, мікробіології, необхідні для освоєння професійних дисциплін тощо.

 

Компетенції інструментальні (КІ) – це здатність до письмової і усної комунікації рідною мовою; знання іншої мови(мов); навички роботи з комп’ютером, носіями інфо-рмації, базами даних.

 

Компетенції загально-професійні (КЗП), спеціалізовано-професійні (КСП) компетенції відповідають вимогам державних стандартів зі спеціальності й відносяться до трьох основних груп:

 

– знання з предметної області;

 

– когнітивні уміння й навички з предметної області;

 

– практичні навички з предметної області.

 

Адміністрація Технікуму бере участь у формуванні моделі випускника відповідно до державних та галузевих стандартів, а також вимог роботодавців, враховуючи специфіку напрямів та профілю підготовки з цілями та змістом на-вчальних програм.

 

Органи студентського самоврядування можуть обговорювати модель ви-пускника та вносити пропозиції адміністрації щодо її вдосконалення.

III   . Вимоги до організації навчального процесу Навчальний процес ґрунтується на принципах прозорості, доступності й

 

студентоцентрованого підходу до викладання.

 

Усі освітні заходи (аудиторні заняття, самостійна робота, творчі завдання, наукова робота, практична підготовка, результати навчання й засоби діагности-ки та ін.) визначаються передбачуваними результатами навчання, які базуються на засадах партнерства у взаємовідносинах викладач-студент. Студенти повин-ні в повному обсязі бути поінформовані про всі вимоги, процедури, зміст нав-чального процесу та очікувані результати навчання.

Адміністрація розробляє зразки навчальної документації, контролює до-тримання всіма учасниками навчального процесу основних його принципів, ор-ганізовує взаємодію структурних підрозділів в усіх питаннях організації навча-льного процесу.

 

Адміністрація здійснює організаційні заходи, контролює якість підготов-ки навчальної документації, координує процедури реалізації навчальних про-грам на відділеннях.

 

Навчальна частина реалізує навчальні програми з дотриманням основних принципів навчального процесу, забезпечує підготовку навчальної документа-ції за всіма освітніми компонентами з урахуванням кінцевих результатів нав-чання, спільно з органами студентського самоврядування.

 

Усі етапи й заходи з організації навчального процесу є прозорими і зро-зумілими для всіх учасників навчального процесу та зацікавлених сторін.

 

Реалізація Стандартів забезпечує доступність, прозорість і зрозумілість всієї інформації щодо організації освітнього процесу в Технікумі для суб’єктів навчального процесу і всіх зацікавлених сторін.

 

Адміністрація розробляє концептуальні підходи до забезпечення прозо-рості та зрозумілості навчального процесу в Технікумі. Аналізує ефективність та прозорість організації навчального процесу. Забезпечує оприлюднення рішень педагогічної, адміністративної та методичної ради Технікуму.

 

Навчальна частина відповідає за оприлюднення розкладу, графіків навча-льного процесу, розкладу складання іспитів та заліків тощо, а також за наяв-ність цих документів на відділеннях Технікуму. Навчальна частина забезпечує прозорість та здійснює контроль за виконанням рішень педагогічної ради Технікуму щодо організації навчального процесу.

 

Навчальна частина відповідає за інформованість студентів про організа-цію навчального процесу з викладання дисциплін на відділеннях. Розробляє ін-формаційний пакет документів відповідно до вимог національної системи та ECTS, і розміщує на сайті (робочі програми, графіки консультацій, звітів про самостійну роботу тощо), терміни контрольних заходів. Забезпечує інформова-ність студентів про навчально-методичне забезпечення викладання дисциплін відділень. Забезпечує прозорість рішень, прийнятих на засіданнях організацій-но-методичної комісії, щодо організації навчального процесу.

 

В    Технікумі розроблена і впроваджена система оцінювання якості знань студентів, яка регламентується відповідним Положенням.

 

Органи студентського самоврядування виносять пропозиції завідувачам відділень або адміністрації щодо підвищення рівня прозорості і зрозумілості в організації навчального процесу.

IV. Гарантування якості викладацького складу

 

Професійно-кваліфікаційний рівень викладацького складу Технікуму від-повідає державним вимогам та вимогам, що визначені педагогічною радою та ураховують специфіку та потреби напряму підготовки.

 

Педагогічні працівники володіють науково-дослідницькими, професійни-ми, психолого-педагогічними, комунікативними, організаційно-управлінськими та ін. компетентностями, що дозволять вирішувати основні статутні завдання Технікуму. Професійні компетентності враховують специфіку конкретної спеціальності.

 

Адміністрація розробляє типові вимоги до компетентностей педагогічних працівників Технікуму та створює умови для їхнього професійного розвитку.

 

Адміністрація визначає та затверджує вимоги до компетентностей педа-гогічних працівників відповідно до специфіки та потреб напрямів підготовки майбутніх фахівців і стратегічного розвитку Технікуму.

 

Адміністрація затверджує форму, процедуру та періодичність оцінювання рівня компетентностей викладацьких кадрів. Визначає критерії та показники оцінювання рівня компетентностей викладацького складу Технікуму.

 

Голови циклових комісій уточнюють в індивідуальному плані роботи ви-моги до розвитку компетентностей кожного викладача з урахуванням специфі-ки науково-педагогічної діяльності Технікуму.

 

Студентство шляхом опитування бере участь в оцінюванні компетентнос-тей викладачів та має право виходити з пропозиціями щодо покращення якості педагогічної діяльності викладачів.

 

Претенденти на посади педагогічних працівників доводять здатність зай-матися викладацькою діяльністю.

 

Процедура відбору та прийому на роботу педагогічних працівників рег-ламентується нормами державного законодавства. Відбір здійснюється з ураху-ванням здатності претендентів до педагогічної роботи. Критерії відбору визна-чаються та періодично оновлюються адміністрацією Технікуму. Дотримання процедури відбору та прийому на роботу контролюється відділом кадрів.

 

Адміністрація розробляє вимоги до обрання та прийняття на роботу педа-гогічних працівників Технікуму.

 

Адміністрація затверджує перелік додаткових вимог, які відповідно до галузевої специфіки визначають здатність претендента здійснювати педагогіч-ну діяльність і закріплюються у посадових інструкціях.

 

Навчальна частина розробляє перелік додаткових вимог, які відповідно до галузевої специфіки визначають здатність претендента здійснювати педагогіч-ну діяльність і закріплюються у посадових інструкціях.

Забезпечення ефективності педагогічної діяльності викладача передбачає створення умов якісної навчальної, наукової, методичної та соціально-гуманітарної роботи, спрямування його діяльності на прогрес навчальних ре-зультатів студентів.

 

 

Адміністрація створює умови із забезпечення якісної професійної діяль-ності викладачів, окреслює стратегію розподілу повноважень та відповідально-сті педагогічних працівників, формує основи корпоративної культури в Технікумі.

 

Адміністрація для оцінки якості діяльності викладачів розробила і періо-дично оновлює систему про стимулювання та підтримку педагогічних праців-ників Технікуму, підходи до формування рейтингу роботи та визначає основні підходи щодо оцінки якості навчальної, методичної та соціально-гуманітарної роботи педагогічних працівників.

 

Заступник директора з навчальної роботи конкретизує розподіл повнова-жень та відповідальності педагогічних працівників. Навчальна частина створює можливість якісного виконання викладачами всіх видів педагогічної роботи, сприяє їх професійному зростанню та здійснює оцінку ефективності їх діяльно-сті.

 

Студенти беруть участь у визначенні ефективності педагогічної діяльнос-ті викладачів (формування мотивації до оволодіння навчальними дисципліна-ми, здатності до творчого розв’язання професійних завдань, наявність практи-ко-орієнтованого змісту навчального матеріалу, об’єктивне оцінювання діяль-ності студентів, розвиток студентського колективу тощо) й подають відповідні пропозиції завідувачам відділень.

 

 

 

Навчальна частина вживає заходи щодо попередження та усунення ситу-ації невиконання викладачами виконання посадових обов’язків та Вимог Технікуму щодо компетентності педагогічних працівників. У разі неефективності цих дій на засіданні циклових комісій розглядається педагогічна діяльність викладача, який стабільно демонструє професійну нездатність. За рішенням циклової комісії ця проблема виноситься на розгляд педагогічної ради Технікуму.

 

Студентське самоврядування може виносити питання щодо педагогічної діяльності викладача, який систематично демонструє професійну нездатність, на розгляд педагогічної ради Технікуму та виходить з пропозиціями до директора і начальника відділу кадрів розглянути роботу викладача.

V. Забезпечення навчального процесу ресурсами

 

Ресурсне забезпечення навчального процесу носить комплексний харак-тер та уможливлює засвоєння навчального компонента (курсу) на рівні освіт-нього стандарту.

 

Навчально-методичні комплекси відповідають вимогам компетентнісного підходу до результатів навчання й систематично оновлюються. Перелік доку-ментів визначається Положенням про організацію освітнього процесу. Матеріа-льно-технічна база підтримується на рівні, необхідному для досягнення очіку-ваних результатів навчання.

 

Адміністрація підтримує матеріально-технічне забезпечення навчального процесу на необхідному рівні. Перевіряє наявність, якість та доступність для студентів навчально-методичного забезпечення.

 

Голови циклових комісій аналізують відповідність матеріально-технічного забезпечення навчального процесу вимогам державних стандартів і вносить пропозиції адміністрації щодо його вдосконалення.

 

Заступник директора з навчальної роботи, методист Технікуму, завідувачі відділень та голови циклових комісій контролюють навчально-методичні ком-плекси з кожної навчальної дисципліни і відповідають за інформованість сту-дентів про навчально-методичне забезпечення навчального процесу.

 

Викладачі розробляють навчально-методичні комплекси з кожної нав-чальної дисципліни, які мають практико-орієнтовний характер з урахуванням специфіки професійного напряму.

 

Студенти можуть вносити пропозиції адміністрації щодо поліпшення на-вчально-методичного забезпечення викладання дисциплін та матеріально-технічної бази.

У   процесі викладання дисциплін використовуються продуктивні техноло-гії навчання, орієнтованих на досягнення студентами визначених результатів навчання.

 

Адміністрація сприяє впровадженню в Технікумі продуктивних технологій навчання шляхом організації курсів підвищення кваліфікації, семінарів, тренінгів для викладачів Технікуму, забезпечує контроль якості використання ефектив-них технологій навчання.

 

Адміністрація відповідає за впровадження продуктивного навчання, що ґрунтується на інтеграції навчальної та науково-дослідницької діяльності сту-дентів; розробляє шляхи використовування можливостей інформаційних ресур-сів Технікуму в процесі викладання навчальних дисциплін, забезпечує відбір найбільш ефективних технологій навчання студентів з урахуванням специфіки дисципліни та рівня підготовки студента; розробляє засоби контролю сформо-ваності галузевих компетентностей: компетентнісно-орієнтовані тести, тести практичних умінь, тести перевірки знань тощо.

 

Студенти мають право виходити з пропозиціями до навчальної частини щодо використання продуктивних технологій навчання.

 

VI. Забезпечення практичної готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності

 

Зміст навчальних дисциплін ґрунтується на розв’язанні практико-орієнтованих завдань майбутньої професійної діяльності.

 

У    змісті кожного навчальної дисципліни фундаментального та фахового циклів чітко визначені та практико-орієнтовані завдання, розв’язання яких за-безпечується оволодінням знань цієї дисципліни.

 

Адміністрація організовує моніторинг реалізації професійного спряму-вання теоретичної підготовки за спеціальністю.

 

Адміністрація здійснює контроль наявності професійного спрямування та відповідності переліку практико-орієнтованих завдань, які повинен вирішувати майбутній фахівець, відповідність знань сучасним вимогам. Для цього прово-диться відвідування навчальних занять, аналіз навчально-методичних комплек-сів з навчальних дисциплін та інші заходи.

 

На засіданнях циклових комісій обговорюється, затверджується зміст на-вчально-методичних комплексів та перелік практико-орієнтованих завдань з навчальних дисциплін фундаментального та фахового циклів навчального пла-ну спеціальності. Методичний кабінет організує взаємовідвідування навчальних занять та проводить їх аналіз з урахуванням наявності та реалізації професійно спрямованого теоретичного та практичного матеріалу.

Практична підготовка під час практичних, семінарських, лабораторних занять, навчальних практик, самостійної роботи, виконання курсових робіт (проектів) забезпечується набуттям студентами базового рівня готовності до виконання професійно-орієнтованих завдань майбутньої професійної діяльнос-ті.

 

У    змісті практичної підготовки з кожного навчальної дисципліни чітко визначені ті практико-орієнтовані завдання, розв’язання яких забезпечується набуттям базового рівня готовності майбутніх фахівців з урахуванням сучасних досягнень теорії та практики з цієї дисципліни.

 

Адміністрація організовує моніторинг реалізації переліку практико-орієнтованих завдань навчання за спеціальністю.

 

Заступник директора з виробничої роботи на засіданнях циклових комісій обговорює перелік практико-орієнтованих завдань до практичної частини кож-ної навчальної дисципліни та організує їх реалізацію.

 

Студенти аналізують рівень власної професійної готовності до працевла-штування та виходять з пропозиціями до адміністрації щодо шляхів його під-вищення.

 

Організація всіх видів практик, виконання курсових робіт забезпечують формування готовності майбутніх фахівців до розв’язання практико-орієнтованих завдань відповідно до специфіки сучасних виробництв та потреб роботодавців.

 

Зміст процесу формування готовності до професійної діяльності базуєть-ся на переліку фахових компетентностей та практико-орієнтованих завданнях, до складання яких залучаються роботодавці та органи студентського самовря-дування.

 

Навчальна частина організовує моніторинг формування готовності до професійної діяльності під час проходження практик, виконання дипломних проектів.

 

Заступник директора з виробничої роботи здійснює контроль відповідно-сті змісту практик, курсових робіт  переліку практично-орієнтованих завдань та приймає рішення щодо вдосконалення формування готовності студентів до професійної діяльності.

 

 Керівники практик на підставі визна-чених фахових компетентностей визначає перелік практико-орієнтованих за-вдань, добирає бази практик відповідно до цього переліку, удосконалює заходи адаптації студентів на місці проходження практики, розробляє критерії оцінювання результатів формування готовності до професійної діяльності, забезпечує взаємодію з роботодавцями

VII. Адаптація студентів першого року навчання

 

Студенти першого року навчання в короткий термін ознайомлюються з інформаційним пакетом, що містить правила внутрішнього розпорядку Технікуму, вимоги до навчання, правила проживання в гуртожитку, історію та структуру Технікуму, норми корпоративної культури тощо.

 

Усіма учасниками навчально-виховного процесу визначається зміст інфо-рмаційного пакету та координується робота щодо адаптації студентів першого року навчання.

 

Адміністрація розробляє та затверджує інформаційний пакет із соціальної адаптації студентів першого року навчання; комплекс заходів адаптації студен-тів першого року навчання та організовує моніторинг її результативності на пі-дставі визначених нею критеріїв; забезпечує реалізацію заходів щодо соціаль-ної адаптації студентів першого року навчання, готує та надає додаткову інфо-рмацію, що конкретизує умови перебування в Технікумі; бере участь у монітори-нгу результатів соціальної адаптації студентів першого року навчання.

 

Куратори академічних груп студентів першого року навчання та вихова-телі гуртожитку забезпечують ознайомлення студентів першого року навчання

 

з   інформаційним пакетом та допомагають у реалізації заходів із соціальної ада-птації.

 

Органи студентського самоврядування допомагають в адаптації студентів першого року навчання, виходять з пропозиціями до керівництва щодо вдоско-налення заходів та беруть участь у процесі моніторингу соціальної адаптації.

 

Студенти першого року навчання оволодівають достатнім рівнем навча-льних знань, умінь і навичок, необхідних для навчання за спеціальністю.

 

Результати адаптації заслуховуються на засіданнях методоб’єднання ку-раторів груп, педагогічної ради для виявлення студентів, які потребують допо-моги.

 

Зміст дисциплін загального пропедевтичного циклу повинен розкривати особливості, сутність навчального процесу Технікуму, специфіку та вимоги до учасників різних форм його організації. У змісті дисциплін спеціального про-педевтичного циклу розкриваються логіка, особливості, професійне спрямуван-ня дисциплін спеціальності, визначатися вимоги до майбутнього фахівця, мож-ливості самореалізації студентів у пошуково-дослідницькій роботі.

 

У   робочих програмах навчальних дисциплін, що безпосередньо базують-ся на набутих компетентностях з окремих шкільних предметів, визначені пере-думови курсу та розроблено додаткове навчально-методичне забезпечення, яке сприяє (забезпечує) вирівнюванню навчальної підготовки студентів.

Адміністрація організовує моніторинг результативності навчальної та професійно-спрямованої адаптації студентів першого року навчання на підставі визначених нею критеріїв.

 

Директор Технікуму організовує обговорення результативності проведених заходів щодо навчальної та професійно-спрямованої адаптації студентів першо-го року навчання на адміністративних нарадах.

 

Директор та заступник директора з навчальної роботи беруть участь у моніторингу результатів навчальної та професійно спрямованої адаптації сту-дентів першого року навчання.

 

Навчальна частина визначає передумови навчальних дисциплін, які без-посередньо базуються на компетентностях, набутих з окремих шкільних пред-метів; розробку та обговорення додаткового навчально-методичного забезпе-чення з цих навчальних дисциплін, яке буде сприяти вирівнюванню підготовки студентів.

 

 

Студенти беруть участь в обговоренні ефективності змісту навчальної та професійно-спрямованої адаптації студентів першого року навчання, надають пропозиції адміністрації щодо її удосконалення.

VIII. Моніторинг забезпечення якості вищої освіти

 

Моніторинг якості результатів навчання спрямований на виявлення від-повідності навчальних досягнень випускників кваліфікаційним вимогам відпо-відної спеціальності.

 

Моніторинг якості результатів навчання здійснюється на засадах компе-тентнісного підходу та передбачає дослідження рівня сформованості загальних та фахових компетентностей відповідно до вимог ОКХ, ОППП, ГСВОУ, вимо-гам роботодавців та основних положень моделі випускника Технікуму.

 

Адміністрація формує загальні вимоги до моніторингу якості результатів навчання відповідно до Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в європейському просторі вищої освіти; організує та проводить моніторинг ре-зультатів розвитку загальних і фахових компетентностей студентів; конкрети-зує процедури реалізації моніторингу якості результатів навчання відповідно до специфіки напрямів підготовки; аналізує результати моніторингу та вносить пропозиції щодо коригування навчальних програм.

Студенти ознайомлюються з результатами моніторингу якості результатів навчання та вносять пропозиції керівництву Технікуму щодо вдосконалення навчальних програм.

 

Моніторинг управління якістю навчального процесу спрямований на ви-явлення можливості навчального процесу забезпечити досягнення цілей та змі-сту навчання.

 

Моніторинг управління якістю навчального процесу передбачає дослі-дження рівня якості планування, організації, реалізації та контролю навчально-го процесу в Технікумі, взаємодії всіх його учасників з метою досягнення цілей навчання.

 

Адміністрація проводить загальний моніторинг якості навчального про-цесу в Технікумі й розробляє відповідні положення та рекомендації щодо його вдосконалення.

 

 

Діагностика якості підготовки фахівців здійснюється під час атестації, у терміни, що передбачені навчальними планами.

 

Нормативною формою атестації є комплексний екзамен для спеціальностей: 0101 «Педагогічна освіта» (5.01010401 «Професійна освіта. Зварювальне виробництво», 5.01010401 «Професійна освіта. Будівництво та експлуатація  будівель та споруд»);0305 «Економіка та підприємництво» (5.03050901 «Бухгалтерський облік»);0501 «Інформатика та обчислювальна техніка» (5.05010301 «Розробка програмного забезпечення»).

Атестація випускників здійснюється за допомогою засобів об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки на підставі оцінки рівня професійних знань, умінь та навичок випускників, передбачених освітньо-кваліфікаційними характеристиками фахівця з відповідного напряму підготовки, освітньо-кваліфікаційного рі-вня та спеціальності, з використанням загальнодержавних методів комплексної діагностики.

 

Атестація випускників здійснюється екзаменаційними кваліфікаційними комісіями.

 

Функціями кваліфікаційних комісій (ЕКК) є:

-    комплексна оцінка підготовки випускника та її відповідності вимогам державного освітнього стандарту відповідних напрямків, спеціальностей та рі-внів підготовки;

 

-   вирішення питання про присвоєння кваліфікації за результатами атестації та видачі випускнику відповідного диплому про вищу освіту;

 

-   розробка рекомендацій із вдосконалення підготовки випускників на ос-нові підсумків роботи комісій.

 

Моніторинг якості вищої освіти в Технікумі здійснюється шляхом:

 

-         підведення підсумків роботи (ЕКК) і заслуховуються на засіданнях циклових комісій, педагогічної ради, де звертається увага на недоліки і вносяться пропозиції щодо розробок рекомендацій із вдосконалення підготовки випускників;

 

-         діагностики оцінки підготовки випускника та її відповідності вимогам державного освітнього стандарту відповідних напрямків, спеціально-стей та рівнів підготовки є проведення незалежного заміру знань сту-дентів випускних груп в режимі онлайн;

 

-         проведенням технічних нарад з керівниками провідних підприємств різних форм власності, де збирається і аналізується інформація щодо студентів випускників та фахівців, які працюють на цих підприємствах після закінчення навчання в Технікумі щодо якості їх підготовки;

 

-         проведення моніторингу підрозділом по працевлаштуванню щодо працевлаштування випускників та їх фахових досягнень на підприємс-твах;

 

-         проведення моніторингу результатів вступу випускників до вищих на-вчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації;

 

-         замовлень керівниками підприємств різних форм власності на випус-кників Технікуму, що свідчать про їх достатню практичну підготовку.

 

Всі ці заходи сприяють виявленню недоліків освітнього процесу і дають змогу відкоригувати їх шляхом розробки рекомендацій із вдосконалення підго-товки випускників відповідно до новітніх вимог до сучасного фахівця і поліп-шення якості освітньої діяльності в цілому.

 

Заступник директора з навчально-виробничої роботи

 

Л.Г.Цюцюра

 

Методист

 

В.О.Барвінченко

 

Юрисконсульт

 

К.Рябокляч

 

 

 

Copyright 2011 Ржищівський індустріально-педагогічний технікум - Про_якість_освіти.
Joomla Templates by Wordpress themes free