Міністерство освіти і науки України

Ржищівський індустріально-педагогічний технікум 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

 

Директор технікуму

____________     А.Ю Перегонцев

«___»________________2016 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про  семестровий контроль і порядок проведення екзаменів і заліків  в Ржищівському індустріально-педагогічномутехнікумі

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою

Ржищівськго індустріально-педагогічного технікуму

Від «30» серпня 2016 року

Протокол № 1

 

 

                                                                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ржищів 2016


Розроблено: Ржищівським індустріально-педагогічним технікумом(РІПТ) Міністерства освіти і науки України

 

 

Укладачі:

 

Л.Г. Цюцюра , заступник директора з навчально-виробничої роботи

 

В.О.Барвінченко, методист

 

 

 

Прийнято та надано чинності: наказ директора РІПТ від 15 вересня 2016 року № 95 на підставі рішення Педагогічної ради РІПТ, протокол № 1 від 30 серпня 2016  року.

 


 

 

Положення про семестровий контроль і порядок проведення екзаменів і заліків

  1. 1.                Загальні відомості

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у проце­сі навчання для визначення відповідності рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечення своєчасного коригування навчального процесу.

У навчальному процесі використовують такі види контролю: вхідний, поточний, рубіжний (тематичний або календарний), підсумковий (семестровий та державна атестація) та відстрочений.

Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс.

Вхідний контроль проводиться на першому занятті за завданнями, що відповідають програмі попередньої дисципліни (шкільній програмі вивчення навчальної  дисципліни). Результати контролю аналізуються на засіданнях циклових комісій спільно з педагогічними працівниками, які проводять заняття з даної дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляють заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу. Вхідний контроль проводиться на першому курсі.

Поточний контроль проводиться викладачами Технікуму на всіх видах аудиторних занять. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між педагогічними працівниками та студентом у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів, так і студентами – для планування самостійної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, у формі комп’ютерного тестування тощо.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінювання рівня знань визначаються відповідною цикловою комісією. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією для визначення оцінки за відповідну тему та враховується викладачем при виставленні екзаменаційної оцінки з даної дисципліни.

Рубіжний (тематичний, календарний) контроль – це контроль знань студентів після вивчення логічно завершальної частини навчальної дисципліни. Цей контроль може бути тематичним або календарним і проводитись у формі контрольної роботи, тестування, виконання розрахункового або розрахунково-графічного завдання, курсової роботи (проекту) та інше.

Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання студентів освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст на проміжних або заключному етапі їх навчання. Він включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.

Семестровий підсумковий контроль з певної дисципліни є обов’язковою формою контролю навчальних досягнень студентів. Він проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни.

Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання навчальних досягнень визначаються рішенням відповідної циклової  комісії.

Семестровий екзамен – це вид підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з певної навчальної дисципліни за семестр, що проводиться в період екзаменаційної сесії.

Диференційований залік – це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю знань із врахуванням фактичного виконання практичних, семінарських або лабораторних робіт на заняттях протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутності екзамену і зазвичай не передбачає обов’язкової присутності студентів на заліковому заході.

Державна атестація студентів проводиться державною екзаменацій-ною комісією після закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогами стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (державний екзамен, захист дипломного проекту) визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми.

Відстрочений контроль або контроль збереження знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково для вивчення стійкості засвоєних знань студентами, контролю якості навчального процесу та удосконалення критеріїв оцінювання навчальних здобутків студентів.

Семестровий підсумковий контроль

Семестровий підсумковий контроль в Технікумі проводиться у формах семестрових екзаменів та диференційованого заліку, визначеного робочою навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Студент допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він до початку семестрового контролю з цієї дисципліни ліквідував заборгованість з усіх видів робіт, передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Студент не допускається до семестрового контролю знань, якщо він має незадовільні оцінки з даної дисципліни.

Семестрові екзамени складаються під час екзаменаційних сесій.        Кількість екзаменів у кожному семестрі не повинна перевищувати 5.

 Розклад екзаменаційних сесій розробляється заступником директора з навчальної роботи відповідно до навчальних планів кожної спеціальності, затверджується директором технікуму та доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

На підготовку студентів до кожного екзамену планується 2-4 днів (залежно від семестрового обсягу навчальних годин з дисципліни). Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Завідувач відділення може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів студентами у зв’язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджені документально. Студенти, які навчаються за індивідуальним навчальним планом, можуть складати екзамени та заліки протягом семестру, але не пізніше початку наступного семестру.

Екзамени приймаються викладачами, які викладали дану дисципліну. З метою внутрішнього контролю у прийманні екзамену можуть брати участь голови циклових комісій, завідувачі відділення, заступник директора з навчальної роботи, директор технікуму. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома викладачами, екзамен (залік) може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач відділення за узгодженням з заступником директора з навчальної роботи Технікуму може призначати для приймання екзамену іншого викладача з числа викладачів даної дисципліни.

Зміст, обсяг, структура, форма екзаменаційної роботи, система і критерії її оцінювання визначаються викладачем, розглядаються на засіданні циклової комісії та затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

 Екзаменаційні білети (завдання) і критерії оцінювання є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни. До екзаменаційних білетів, залежно від характеру дисципліни, поряд з теоретичними питаннями, обов’язково включають питання практичного спрямування.

Семестровий контроль може проводитися в усній формі по білетах або в письмовій формі за контрольними завданнями (КЗ), а також шляхом тестування з використанням технічних засобів. Можливе поєднання різних форм контролю. Форма проведення семестрового контролю зазначається в робочій навчальній програмі. Зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання обговорюються та визначаються рішенням відповідного відділення, про що студенти інформуються на початку семестру.

Зміст питань комплекту екзаменаційних білетів (контрольних завдань) має повністю охоплю­вати робочу навчальну програму дисципліни або її частину, яка виносить­ся на семестровий контроль, та забезпечувати перевірку всіх знань, навичок і умінь відповідного рівня, що передбачені програмою, тобто відповідати вимогам змістовної і функціональної валідності. Кількість екзаменаційних білетів для усного екзамену має перевищувати кількість студентів у навчальній групі не менше, ніж на 5. Кількість варіантів контрольних завдань (для письмового контролю) має забезпечити самостійність виконання завдання кожним студентом.

Крім цього, екзаменаційні білети  мають відповідати таким вимогам:

  • кожне питання бажано розпочинати словами: обґрунтувати..., проаналізувати..., дати оцінку..., довести... тощо, щоб забезпечити перевірку умінь студентів використовувати набуті знання для вирішення практично спрямованих завдань;
  • складність білетів для усного екзамену має бути приблизно однаковою і дозволяти студенту за час, відведений для від­повіді (до 20 хв), глибоко та повно розкрити зміст усіх питань;
  • складність та трудомісткість КЗ для письмового контролю мають відповідати відведеному часу контролю (90–135 хвилин); завдання не повинні вимагати докладних пояснень, складних розрахунків та креслень і забезпечувати мінімум непродуктивних витрат часу на допоміжні операції, проміжні розрахунки та ін.;
  • при формулюванні завдань (питань) необхідно використовувати стандартизовані (рекомендовані) терміни, назви, позначення.

Критерії оцінки відповіді студента (виконання КЗ) мають враховувати, насамперед, її повноту і правильність, а також здатність студента:

  • узагальнювати отримані знання;
  • застосовувати правила, методи, принципи, закони в конкретних ситуаціях;
  • аналізувати та оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;
  • викладати матеріал чітко, логічно, послідовно.

При розробці критеріїв оцінювання з певної дисципліни необхідно орієнтуватися на такі загальні рекомендації.

«Відмінно» виставляється, якщо студент демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу в заданому обсязі, необхідний рівень умінь і навичок, правильно й обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях.

«Добре» — студент допускає несуттєві неточності, має труднощі в трансформації умінь у нових умовах.

«Задовільно» — студент засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає неточності, що не є перешкодою до подальшого навчання. Уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань.

«Незадовільно» — незасвоєння окремих розділів, нездатність застосувати знання на практиці, що робить неможливим подальше навчання.

На початку семестру викладач повинен ознайомити студентів із змістом, структурою, формою екзаменаційної роботи та прикладами завдань попередніх років, а також із системою і критеріями її оцінювання.

Норми часу на проведення семестрових екзаменів визначаються відповідно до наказу МОН України.

При проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:

  • затвердженні головою циклової комісії (із зазначення номера протоколу та дат циклової комісії) екзаменаційні білети; (див. Додаток 1 та додаток 2)
  • екзаменаційно-залікову відомість.

Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб не допускається.

Відмова студента виконувати екзаменаційні завдання атестується як незадовільна відповідь.

На підготовку студентів до відповіді на питання екзаменаційного білету, який проводиться в усній формі, відводиться час не менше 0,5 години.

При усній формі на екзамен одночасно запрошуються 5-6 студентів.

Студент повинен бути ознайомлений із результатами своєї екзаменаційної письмової роботи не пізніше, ніж через 5 робочих днів після її написання. Студент має право ознайомитися з перевіреною роботою і одержати пояснення щодо отриманої оцінки.

На екзаменах студенти зобов’язані подавати екзаменаторові залікову книжку. У разі відсутності залікової книжки студент повинен мати довідку з навчальної частини про її втрату та документ, що засвідчує особу, в іншому разі студент до екзамену не допускається.

Екзаменатор повинен:

  • дотримуватись розкладу екзаменів (дата, час початку екзамену, аудиторія);
  • при відвідуванні екзамену (заліку) будь-якою особою, крім директора, замісника директора з НВР  або заввідділення, запропонувати їй отримати на це дозвіл;
  • проводити екзамен (залік) тільки за затвердженим комплектом екзаменаційних білетів або контрольних завдань (для більш об’єктивної оцінки рівня підготовки студента екзаменаторові надається право ставити додаткові питання в межах навчальної програми);
  • при усній формі екзамену оголошувати оцінку одразу після закінчення опитування студента і проставляти її в заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку;
  • при письмовій формі екзамену оголошувати оцінку не пізніше наступного дня.

Під час виконання екзаменаційних робіт (підготовки до відповіді на усному екзамені) студенти зобов’язані дотримуватися відповідних вимог віддділення. При виявленні факту використання студентом недозволених матеріалів викладач має право припинити складання екзамену (заліку) студентом і виставити незадовільну оцінку. При порушенні студентом встановлених правил внутрішнього розпорядку або морально-етичних норм поведінки на екзамені викладач має право усунути його від складання екзамену з позначкою «усунений» в екзаменаційній відомості.

Відмова студента від відповіді на екзаменаційний білет атестується як незадовільна відповідь.

Результати складання екзаменів вносяться у відповідні екзаменаційні відомості, залікову книжку студента та журнал навчальних досягнень академічної групи. Екзаменаційна відомість здається викладачем у день завершення екзамену або не пізніше наступного екзамену завідувачу відділенням.

В разі незгоди з оцінкою, студент має право подавати в день оголошення оцінки завідувачу відділення письмову апеляцію, вказавши конкретні причини незгоди з оцінкою. Завідувач відділення разом з екзаменатором, залучаючи, за необхідності, інших фахівців, протягом трьох днів розглядає апеляцію і в усній формі сповіщає студента про результати розгляду.

У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання екзамену з дисципліни допускається не більше двох разів. Перший раз – у письмовій формі викладачу, при другому перескладанні – в усній чи комбінованій формі комісії, яка створюється у ВНЗ. Оцінка комісії є остаточною.

У разі прийому екзаменів (заліків) комісією екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Терміни повернення викладачем додаткових відомостей – не пізніше наступного дня після прийому екзаменів.

Екзаменаційні матеріали: екзаменаційні білети (завдання), критерії оцінювання, екзаменаційні роботи зберігаються на відділенні протягом року. З екзаменаційними матеріалами можуть бути ознайомлені директор, заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділенням.

Сумарна оцінка за вивчення дисципліни виставляється за національною шкалою «2-5» та «1-12» балів при вивчення дисциплін загальноосвітнього циклу.

Оцінки «2» за п’ятибальною та «1-3» за 12-бальною не є перевідними та зараховуються як академічна заборгованість з відповідної навчальної дисципліни.

Результати семестрового контролю вносяться куратором групи у зведену відомість обліку успішності та індивідуальний навчальний план студента, а також в журнал обліку роботи академічної групи та викладачів. Протягом трьох днів після закінчення екзаменаційної сесії завідувач відділення зведені відомості обліку успішності студентів і складений на їх основі звіт про роботу відділення подає заступнику директора з навчальної роботи.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів (заліків) здійснюється тільки після закінчення екзаменаційної сесії протягом канікул.

Для ліквідації академічної заборгованості секретар навчальної частини оформляє направлення на перездачу та екзаменаційну відомість і видає її викладачу, який повинен повернути додаткову екзаменаційну відомість на відділення після її заповнення.

Результати семестрового контролю обговорюється на засіданнях циклових комісій та Педагогічної ради і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в Технікумі.

Державна атестація

Метою державної атестації студента є визначення фактичної відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Державна атестація здійснюється державною екзамена-ційною комісією (ЕК) після завершення навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні молодший спеціаліст. ЕК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа про вищу освіту.

Державна комісія організовується щорічно для кожного напряму (спеціальності) освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» для всіх форм навчання і діє протягом календарного року.

До складу ЕК входять не більше шести осіб.

Списки голів ЕК затверджуються Міністерством освіти і науки за пропозицією директора Технікуму з числа провідних фахівців у відповідній галузі або провідних науковців відповідного напряму наукової діяльності, не пізніше ніж за два місяці до початку роботи державної комісії.

До складу державної комісії, крім голови комісії, входять: директор Технікуму, заступник директора з навчальної (навчально-виробничої) роботи, завідувачі відділення, голови циклових  комісій, викладачі.

Пропозиції щодо голів ЕК завідувач відділення повинен надати до заступника директора з навчальної роботи до 1 листопада поточного навчального року, проект наказу  щодо складу ЕК – до 10 грудня поточного року.

Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторів затверджується директором не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.

Терміни роботи державної екзаменаційної комісії регламентується навчальними планами вищого закладу освіти.

До державної атестації допускаються студенти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану зі спеціальності та не мають академічної та фінансової заборгованості.

Підготовка до державних екзаменів є заключним етапом навчання студентів за відповідною програмою підготовки і розширення теоретичних знань, вмінь та навичок, визначення спроможності їх практичного застосування у вирішенні професійних завдань, що передбачені для первинних посад відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Списки студентів допущених до державної атестації, затверджуються наказом директора.

На підготовку студентів до державного екзамену планується до 5 днів.

Організація та проведення державної атестації

         Державні комісії працюють у строки, визначені графіком навчального процесу на поточний навчальний рік, що розробляється на основі навчальних планів спеціальностей, затверджених директором Технікуму.

Розклад роботи кожної державної комісії, узгоджений з головою державної комісії, готується завідувачем відділення не пізніше ніж за місяць до початку проведення державних екзаменів або захисту проекту.

         За день до початку державних екзаменів завідувачем відділення до державної комісії подаються:

  • наказ вищого навчального закладу про затвердження персонального складу державної комісії зі спеціальності;
  • розклад роботи державної комісії;
  • списки студентів (за навчальними групами), допущених до складання державної атестації;
  • зведена відомість, завірена завідувачем відділення та заступником директора з навчальної роботи про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик тощо протягом усього строку навчання;
  • залікові книжки студентів, допущених до складання державної атестації;
  • екзаменаційні матеріали (екзаменаційні білети, комплексні кваліфікаційні завдання тощо), розроблені відповідно до програми державного (комплексного державного) екзамену.

         Складання державних екзаменів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу за обов'язкової присутності голови державної комісії.

Секретар відділення готує листи протоколів засідань державної комісії для кожної державної комісії в кількості, що відповідає нормам на один день екзамену (захисту).

Усі розділи протоколів повинні бути заповнені.

Протокол підписують голова та члени державної комісії, що брали участь у засіданні. Помилки та виправлення у протоколах не допускаються.

Рішення державної комісії про оцінку результатів складання державних екзаменів, а також про видачу випускникам дипломів (дипломів з відзнакою) про закінчення вищого навчального закладу, отримання певного рівня вищої освіти та здобуття певної кваліфікації приймається на закритому засіданні державної комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів державної комісії, які брали участь в її засіданні. При однаковій кількості голосів голова державної комісії має вирішальний голос. Оцінки виставляє кожен член державної комісії, а голова підсумовує їх результати по кожному студенту. За теоретичну і практичну частини екзамену виставляється одна оцінка.

         Студентам, які успішно склали державні екзамени, відповідно до освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюються відповідний освітній рівень та кваліфікація. На підставі цих рішень вищим навчальним закладом видається наказ про випуск, у якому зазначається відповідний освітній рівень, кваліфікація, протокол державної комісії та номер диплома (диплома з відзнакою) фахівця.

Організація та проведення державної підсумкової атестації

з предметів загальноосвітньої підготовки

            Проведення державної підсумкової атестації студентів із загальноосвітніх предметів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.07.2010  № 675 та Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.09.15 №940.

Предмети загальноосвітньої підготовки вивчаються у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти, одночасно із дисциплінами освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста під час перших двох курсів. 

Державна підсумкова атестація студентів з предметів загальноосвітньої підготовки проводиться з трьох предметів: української мови, математики та історії України .

Зміст, форми і терміни проведення державної підсумкової атестації визначаються робочими навчальними планами підготовки молодших спеціалістів, затвердженими керівником навчального закладу.
Державна підсумкова атестація здійснюється державними атестаційними комісіями, які створюються щорічно і діють протягом навчального року. До складу комісії, який затверджується керівником навчального закладу не пізніше, ніж за місяць до початку її роботи, входять: 

  • голова комісії (керівник навчального закладу або його заступник);
  • члени комісії (два викладача, один з яких викладає даний предмет).

       Розклад роботи державної атестаційної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується заступником директора з навчальної роботи і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку проведення державної підсумкової атестації.

До складання державної підсумкової атестації допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до її складання, подаються в державну атестаційну комісію заступником з навчальної (навчально-виробничої) роботи.

При складанні розкладу проведення державної підсумкової атестації необхідно передбачити, щоб для підготовки до атестації з кожного предмета студенти мали не менше двох-трьох днів.
Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти, державна підсумкова атестація проводиться у терміни, визначені навчальними планами навчального закладу, після опанування студентами повної програми предмета. Завершення державної підсумкової атестації відбувається під час літньої екзаменаційної сесії на другому курсі.

Обов’язкова державна підсумкова атестація з української мови проводиться у письмовій формі (переказ). Вона має перевірити рівень сформованості у студентів умінь і навичок вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами української мови. За допомогою переказу у студентів перевіряється комплекс важливих комунікативних умінь: сприйняття почутої інформації, докладне її відтворення, самостійне визначення предмета й завдань висловлювання, добір для їх вирішення потрібних мовних засобів, побудова власного висловлювання відповідно до конкретних комунікативних завдань, створення самостійного висловлювання певного стилю, типу й жанру мовлення. Переказ із творчим завданням як державна підсумкова атестація проводиться за традиційною методикою.

Державна підсумкова атестація з математики (інтегрований екзамен з алгебри та початків аналізу і геометрії) проводиться у письмовій формі. 
Під час державної підсумкової атестації з історії України студенти мають продемонструвати розуміння історичних подій; процеси і явища вітчизняної історії висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії. Особливу увагу в завданнях слід відвести піднесенню національно-визвольного руху та національної самосвідомості українського народу, визначальним подіям та історичним постатям ХХ століття. Під час атестації з історії України оцінюється рівень сформованості у студентів таких компетенцій, як то: вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на здобуті знання; розглядати суспільні явища у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу; аналізувати інформацію карти як джерело знань про геополітичні інтереси країн у конкретно-історичний період; аналізувати карту як джерело інформації про основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місце в них України; оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських та національних цінностей.
Державна підсумкова атестація з історії України проводитиметься в усній формі.

Завдання для державної підсумкової атестації розробляються відповідними предметними (цикловими) комісіями відповідно до навчальних програм і затверджуються керівником Технікуму.

 

Оформлення результатів семестрового контролю

Результати семестрового контролю вносяться викладачем у заліково-екзаменаційну відомість, журнал обліку успішності студентів і залікову книжку студента, а працівниками навчальної частини —  в навчальну картку студента. У залікову книжку студента викладач записує всі навчальні години з дисципліни, що виносяться на семестровий контроль, а також позитивну оцінку.

У відомостях напроти прізвища конкретного студента викладач робить такі записи:

а) «Не з’явився» — якщо студент був допущений до складання семестрового контролю, але не з’явився на нього;

б) «Не допущений» — якщо студент не був допущений до складання семестрового контролю через невиконання всіх видів робіт (лабораторних робіт, комп’ютерного практикуму та індивідуальних завдань), які передбачені робочою навчальною програмою дисципліни в даному семестрі, або має незадовільні обидві атестації з дисципліни та до початку семестрового контролю з цієї дисципліни не отримав позитивну оцінку з контрольних заходів другої атестації;

в) «Відмінно», «Добре», «Задовільно», «Незадовільно», «Зараховано», «Не зараховано» — залежно від ре­зультату складання семестрового контролю («Незадовільно» та «Не зараховано» у залікову книжку студента не записуються).

Заліково-екзаменаційні відомості викладач повністю заповнює, підписує та здає особисто на відділення у день проведення екзамену (заліку) або наступного дня.

Для перескладання екзаменів (заліків) навчальна частина оформлює додаткову заліково-екзаменаційній відомість або заліково-екзаменаційній лист. Додаткові заліково-екзаменаційні відомості (листи) для перескладання екзаменів видаються викладачам (як виняток — студентам) тільки після закінчення екзаменаційної сесії.

У разі прийому екзаменів (заліків) комісією заліково-екзаменаційну відомість (лист) підписують усі члени комісії.

Письмові екзаменаційні роботи студентів зберігаються на відділенні протягом навчального року, а потім знищуються.

Особливості оформлення заліково-екзаменаційних відомостей з практик

Залікові відомості з практик, що проводяться влітку, викладач підписує та здає особисто на відділення до початку нового навчального року.

Оцінка з практики студентів враховується при призначенні стипендії за результатами наступного семе­стрового контролю.

Залікові відомості з переддипломної практики студентів викладач підписує і здає особисто на відділення у день проведення заліку або наступного дня.

 

 

Додаток 1

Зразок оформлення екзаменаційного білета

 

Міністерство освіти і науки України

Ржищівський індустріально - педагогічний технікум

Освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст

Напрям підготовки / Спеціальність: 0305 «Економіка і підприємництво» 5.0305.0901 «Бухгалтерський облік»

Екзамен з дисципліни «Економіка підприємства»

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

1. 1. Цілі і напрямки діяльності підприємства.

2. Мотивація трудової діяльності

3. Задача

Будівельним управлінням було виконано обсяг робіт на суму 2280 тис.грн. при середньорічному складі працюючих 640 чол. В тому числі: робітників основного виробництва – 500 чол.; допоміжного – 40 чол.; керівний склад – 22 чол.; спеціалісти – 36 чол.; службовці – 42 чол. Визначити структуру персоналу виробництва; середньорічний виробіток на 1 працюючого; на 1 робочого; на 1 робітника основного виробництва.

 

Затверджено на засіданні циклової комісії  обліково-економічних дисциплін            Протокол № 1 від «29» серпня  2016 р.

 

 

Викладач                               ____________           ________________

Голова циклової комісії                     ___________          ______________________

 

Додаток 2

Зразок оформлення білета кваліфікаційного іспиту

Міністерство освіти і науки України

Ржищівський індустріально - педагогічний технікум

Освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст

Напрям підготовки / Спеціальність: 0305 «Економіка і підприємництво» 5.0305.0901 «Бухгалтерський облік»

Комплексний державний екзамен з дисциплін «Фінансовий облік», «Економічний аналіз», «Контроль і ревізія», «Податкова система»,  «Облік і звітність у бюджетних організаціях»

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

1. Облік доходів від операційної діяльності

2.  Форми контролю

3. Задача.

Використовуючи метод ланцюгових підстановок: обчисліть вплив зміни факторів на відхилення за виробітком; складіть відповідні висновки.

Показники

План

Факт

Абсолютне відхилення

1. Обсяг промислової продукції, грн.

32000,0

33200,0

 

2. Середньоспискова чисельність робітників, чол.

549

540

 

3. Середньорічний виробіток одного робітника, грн.

?

?

 

 

Затверджено на засіданні циклової комісії  обліково-економічних дисциплін            Протокол № 1 від «29» серпня  2016 р.

Затверджено на засіданні Педагогічної ради РІПТ       Протокол№ 1 від   «30» серпня 2016 р.

 

Голова циклової комісії    ___________     Н.С.Кнуренко

 

Заступник з НВР       ___________ Л.Г.Цюцюра

 

 

 

Copyright 2011 Ржищівський індустріально-педагогічний технікум - Про істпити.
Joomla Templates by Wordpress themes free