Міністерство освіти і науки України

Ржищівський індустріально-педагогічний технікум 

 

 
 

ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                               

Директор технікуму

____________     А.Ю Перегонцев

«___»________________2016 р.

 

 

 

 

 

 


 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про оцінювання знань студентів із загальноосвітніх дисциплін  в Ржищівському індустріально - педагогічному технікумі

 

 

 
 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою

Ржищівськго індустріально-педагогічного технікуму

Від «30» серпня 2016 року

Протокол № 1

 

 


                                                                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ржищів 2016


Розроблено: Ржищівським індустріально-педагогічним технікумом(РІПТ) Міністерства освіти і науки України

 

 

Укладачі:

 

Л.Г. Цюцюра , заступник директора з навчально-виробничої роботи

 

В.О.Барвінченко, методист

Н.В. Кручинська, зав.метод.кабінетом

     

 

 

Прийнято та надано чинності: наказ директора РІПТ від 15 вересня 2016 року № 95 на підставі рішення Педагогічної ради РІПТ, протокол № 1 від 30 серпня 2016  року.

 

 


ПОЛОЖЕННЯ

 

про оцінювання навчальних досягнень студентів

 

із загальноосвітніх дисциплін для груп І- ІІ курсу

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Навчальний процес в Ржищівському індустріально – педагогічному технікумі (далі – технікум) - складний багатогранний процес, який складається з ряду взаємопов’язаних елементів.

 

Важлива роль в цьому процесі належить контролю знань, визначенню рівня підготовленості студентів, потребою постійного удосконалення системи навчання.

 

Реформування загальної середньої та вищої освіти передбачає реалізацію принципів гуманізації й демократизації освіти.

 

Відповідно до цього змінюються і підходи до оцінювання знань студентів.

 

Це оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень студента, а не ступеня його невдач.

 

Визначення рівня навчальних досягнень студентів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність повинна сформувати їх компетентність. Компетенція є інтегрованим результатом навчальної діяльності студентів і формується на основі опанування змісту загальної середньої освіти.

 

Виявити рівень такого опанування і покликана система оцінювання. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень студентів є:

 

-           контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого студента, виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу;

 

-            навчальна, що сприяє повторенню, уточненню і систематизації навчального матеріалу;

 

-          діагностично-коригуюча, що дає можливість виявити прогалини у знаннях та вміннях та своєчасно усунути недоліки;

 

-        стимулюючо-мотиваційна, що сприяє формуванню мотивів навчання, стимулює бажання покращити свої результати;

 

-           виховна, яка передбачає формування працездатності, активності, охайності.

 

2. СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

2.1. Загальні поняття

 

Основними видами оцінювання навчальних досягнень студентів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 р. № 371.

 

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальне досягнення студентів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу. Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення студентів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.

 

2.2. Види оцінювання

 

 

Основними видами оцінювання навчальних досягнень студентів є поточне та підсумкове (тематичне, диференційований залік) та ДПА.

Оцінювання навчальних досягнень студентів з предметів загальноосвітньої підготовки здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.

 

Поточна оцінка виставляється у журнал в колонку з написом, який засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання студента. Один раз на місяць викладачі української мови та літератури, світової літератури, іноземної мови та математики виставляють оцінку за ведення зошита. Оцінку виставляють у графу без дати з надписом «Зошит», а «не За зошит»

Тематична оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, які підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації не передбачається. Якщо студент був відсутній на заняттях протягом вивчення теми, не виконав вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н/а (не атестований). Оцінки «н/а, 1, 2, 3» вважаються незадовільними та підлягають коригуванню. Після тематичної оцінки виставляється скоригована.

 

Семестрове оцінювання проводиться у вигляді диференційованого заліку, який здійснюється на підставі тематичних оцінок. Ця оцінка може підлягати коригуванню. Процедура коригування оцінки: студент подає директору технікуму у триденний термін після виставлення оцінки письмову заяву про проведення коригуючого оцінювання студента, який виявив бажання підвищити результати семестрового оцінювання, або був н/а, з мотивацією причини або необхідності. Директор   протягом п’яти днів після подання заяви видає наказ про створення комісії та затвердження графіка проведення коригуючого оцінювання.

Підсумкове оцінювання здійснюється на основі залікових або скоригованих семестрових оцінок. Підсумкова оцінка коригуванню не підлягає.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

 

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

 

                У разі коригування студентом оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 днів після закінчення поточного навчального року.

 

              У випадку неатестації студента за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (неатестований(а)).

 

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

 

Оцінку з ДПА виставляють у відповідній колонці журналу без зазначення дати. Студентам, які не пройшли ДПА, роблять запис «н/а». Поруч з колонкою «ДПА» у журналі має бути колонка з написом «Апеляційна» без дати. Студентам, які не згодні зі своїми результатами ДПА та звернулися до апеляційної комісії, у цю колонку слід виставити переглянуту оцінку.

Результати ДПА не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з яких учень проходить атестацію.

 

 

3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З

ПРЕДМЕТІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ЦИКЛУ.

 

З метою забезпечення об’єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень студентів використовується 12 бальна шкала, побудована за принципом урахування особистих досягнень кожного.

 

При визначенні навчальних досягнень студентів аналізу підлягають:

Характеристики відповіді студента: елементарна,фрагментарна,неповна,

повна, логічна, доказова, обгрунтована, творча;

 

-                якість знань, правильність, повнота осмислення, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

 

-                ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь та навичок;

 

-                рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки, тощо;

 

-                досвід творчої діяльності (вміння виявити проблеми, формулювати гіпотези, розв’язувати проблеми);

 

-                самостійність оцінних суджень.

 

ЗАЗНАЧЕНІ ОРІЄНТИРИ ПОКЛАДЕНІ В ОСНОВУ 4-х РІВНІВ

 

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ.

 

І рівень – початковий. Відповідь студента при відтворенні навчальногоматеріалу – елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;

ІІ рівень – середній.Студент відтворює основний навчальний матеріал,

 

здатний розв’язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;

 

ІІІ рівень достатній. Студент знає істотні ознаки понять,явищзакономірностей зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), уміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Студент здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності;

 

ІV рівень високий. Знання студента є глибокими,міцними,узагальненими, системними, студент уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

 

 

Завдання студентів оцінюється як з теоретичної, так і з практичної підготовки за такими критеріями:

  • «відмінно» - студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набутті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
  • «добре» - студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;
  • «задовільно» - студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають непевність або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;
  • «незадовільно» - студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

Знання студентів І та ІІ курсу із загальноосвітнього циклу оцінюються як з теоретичної, так і з практичної підготовки за 12 бальною шкалою оцінювання:

  • «12, 11, 10» - студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
  •  «9, 8, 7» - студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;
  • «6, 5, 4» - студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають непевність або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;
  • «3, 2, 1» - студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

Оцінки «3,2,1» перевідними із навчального семестру в навчальний семестр та з навчального року в навчальний рік не вважаються.       

4. Рівні контролю

За рівнем контролю розрізняють: самоконтроль, викладацький, директорський та міністерський.

Самоконтроль призначений для самооцінки студентами якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу), а також у методичних розробках з лабораторно-практичних робіт передбачаються питання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки, які є складовими частинами електронних підручників та автоматизованих навчальних курсів.

Викладацький, основна мета якого полягає в оцінці викладачем ефективності навчального процесу з метою коригування методів і засобів навчання.

Директорський призначений для оцінки відповідності рівня підготовки фахівців вимогам освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст.

Директорський та міністерський контроль є різними рівнями зовнішнього контролю, призначеного для перевірки якості навчального процесу у коледжі, порівняння ефективності навчання студентів.

Зовнішній контроль усіх рівнів проводиться вибірково (в окремих навчальних групах), тільки письмово і, як правило, є відстроченим контролем. Особливою формою зовнішнього контролю є опитування студентів щодо якості навчального процесу, яке проводиться відповідно до окремого Положення.

 

Види контролю

У навчальному процесі використовують такі види контролю: вхідний, поточний, рубіжний (тематичний або календарний), підсумковий (семестровий та державна атестація) та відстрочений.

Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс.

Вхідний контроль проводиться на першому занятті за завданнями, що відповідають програмі попередньої дисципліни (шкільній програмі вивчення навчальної  дисципліни). Результати контролю аналізуються на засіданнях циклових комісій спільно з педагогічними працівниками, які проводять заняття з даної дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляють заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу. Вхідний контроль проводиться на першому курсі.

Поточний контроль проводиться викладачами Технікуму на всіх видах аудиторних занять. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між педагогічними працівниками та студентом у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів, так і студентами – для планування самостійної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, у формі комп’ютерного тестування тощо.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінювання рівня знань визначаються відповідною цикловою комісією. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією для визначення оцінки за відповідну тему та враховується викладачем при виставленні екзаменаційної оцінки з даної дисципліни.

Рубіжний (тематичний, календарний) контроль – це контроль знань студентів після вивчення логічно завершальної частини навчальної дисципліни. Цей контроль може бути тематичним або календарним і проводитись у формі контрольної роботи, тестування, виконання розрахункового або розрахунково-графічного завдання, курсової роботи (проекту) та інше.

Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання студентів освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст на проміжних або заключному етапі їх навчання. Він включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.

Семестровий підсумковий контроль з певної дисципліни є обов’язковою формою контролю навчальних досягнень студентів. Він проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни.

Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання навчальних досягнень визначаються рішенням відповідної циклової  комісії.

Семестровий екзамен – це вид підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з певної навчальної дисципліни за семестр, що проводиться в період екзаменаційної сесії.

Диференційований залік – це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю знань із врахуванням фактичного виконання практичних, семінарських або лабораторних робіт на заняттях протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутності екзамену і зазвичай не передбачає обов’язкової присутності студентів на заліковому заході.

Державна атестація студентів проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогами стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (державний екзамен, захист дипломного проекту) визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми.

Відстрочений контроль або контроль збереження знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково для вивчення стійкості засвоєних знань студентами, контролю якості навчального процесу та удосконалення критеріїв оцінювання навчальних здобутків студентів.

Семестровий підсумковий контроль

Семестровий підсумковий контроль в Технікумі проводиться у формах семестрових екзаменів та диференційованого заліку, визначеного робочою навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Студент допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він до початку семестрового контролю з цієї дисципліни ліквідував заборгованість з усіх видів робіт, передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Студент не допускається до семестрового контролю знань, якщо він має незадовільні оцінки з даної дисципліни.

Семестрові екзамени складаються під час екзаменаційних сесій.        Кількість екзаменів у кожному семестрі не повинна перевищувати 5.

 Розклад екзаменаційних сесій розробляється заступником директора з навчальної роботи відповідно до навчальних планів кожної спеціальності, затверджується директором коледжу та доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

На підготовку студентів до кожного екзамену планується 2-4 днів (залежно від семестрового обсягу навчальних годин з дисципліни). Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Завідувач відділення може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів студентами у зв’язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджені документально. Студенти, які навчаються за індивідуальним навчальним планом, можуть складати екзамени та заліки протягом семестру, але не пізніше початку наступного семестру.

Екзамени приймаються викладачами, які викладали дану дисципліну. З метою внутрішнього контролю у прийманні екзамену можуть брати участь голови циклових комісій, завідувачі відділення, заступник директора з навчальної роботи, директор технікуму. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома викладачами, екзамен (залік) може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач відділення за узгодженням з заступником директора з навчальної роботи Технікуму може призначати для приймання екзамену іншого викладача з числа викладачів даної дисципліни.

Зміст, обсяг, структура, форма екзаменаційної роботи, система і критерії її оцінювання визначаються викладачем, розглядаються на засіданні циклової комісії та затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

 Екзаменаційні білети (завдання) і критерії оцінювання є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни. Кількість екзаменаційних білетів повинна бути не меншою кількості студентів у групі. До екзаменаційних білетів, залежно від характеру дисципліни, поряд з теоретичними питаннями, обов’язково включають питання практичного спрямування.

На початку семестру викладач повинен ознайомити студентів із змістом, структурою, формою екзаменаційної роботи та прикладами завдань попередніх років, а також із системою і критеріями її оцінювання.

Норми часу на проведення семестрових екзаменів визначаються відповідно до наказу МОН України.

При проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:

  • затвердженні головою циклової комісії (із зазначення номера протоколу та дат циклової комісії) екзаменаційні білети;
  • екзаменаційно-залікову відомість.

Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб не допускається.

Відмова студента виконувати екзаменаційні завдання атестується як незадовільна відповідь.

На підготовку студентів до відповіді на питання екзаменаційного білету, який проводиться в усній формі, відводиться час не менше 0,5 години.

При усній формі на екзамен одночасно запрошуються 5-6 студентів.

Студент повинен бути ознайомлений із результатами своєї екзаменаційної письмової роботи не пізніше, ніж через 5 робочих днів після її написання. Студент має право ознайомитися з перевіреною роботою і одержати пояснення щодо отриманої оцінки.

Результати складання екзаменів вносяться у відповідні екзаменаційні відомості, залікову книжку студента та журнал навчальних досягнень академічної групи. Екзаменаційна відомість здається викладачем у день завершення екзамену або не пізніше наступного екзамену завідувачу відділенням.

В разі незгоди з оцінкою студент має право подавати в день оголошення оцінки завідувачу відділення письмову апеляцію, вказавши конкретні причини незгоди з оцінкою. Завідувач відділення разом з екзаменатором, залучаючи, за необхідності, інших фахівців, протягом трьох днів розглядає апеляцію і в усній формі сповіщає студента про результати розгляду.

У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання екзамену з дисципліни допускається не більше двох разів. Перший раз – у письмовій формі викладачу, при другому перескладанні – в усній чи комбінованій формі комісії, яка створюється у ВНЗ. Оцінка комісії є остаточною.

У разі прийому екзаменів (заліків) комісією екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Терміни повернення викладачем додаткових відомостей – не пізніше наступного дня після прийому екзаменів.

Екзаменаційні матеріали: екзаменаційні білети (завдання), критерії оцінювання, екзаменаційні роботи зберігаються на відділенні протягом року. З екзаменаційними матеріалами можуть бути ознайомлені директор, заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділенням.

Сумарна оцінка за вивчення дисципліни виставляється за національною шкалою «2-5» та «1-12» балів при вивчення дисциплін загальноосвітнього циклу.

Оцінки «2» за п’ятибальною та «1-3» за 12-бальною не є перевідними та зараховуються як академічна заборгованість з відповідної навчальної дисципліни.

Результати семестрового контролю вносяться куратором групи у зведену відомість обліку успішності та індивідуальний навчальний план студента, а також в журнал обліку роботи академічної групи та викладачів. Протягом трьох днів після закінчення екзаменаційної сесії завідувач відділення зведені відомості обліку успішності студентів і складений на їх основі звіт про роботу відділення подає заступнику директора з навчальної роботи.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів (заліків) здійснюється тільки після закінчення екзаменаційної сесії протягом канікул.

Для ліквідації академічної заборгованості секретар навчальної частини оформляє направлення на перездачу та екзаменаційну відомість і видає її викладачу, який повинен повернути додаткову екзаменаційну відомість на відділення після її заповнення.

Результати семестрового контролю обговорюється на засіданнях циклових комісій та Педагогічної ради і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в Технікумі.

 

 

 

 

 

Copyright 2011 Ржищівський індустріально-педагогічний технікум - Про оцінювання ЗОД.
Joomla Templates by Wordpress themes free