Міністерство освіти і науки України

Ржищівський індустріально-педагогічний технікум 

 

 
 

ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                               

Директор технікуму

____________     А.Ю Перегонцев

«___»________________20___р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ  ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою

Ржищівського ІПТ

Від  «____» ______________20___ року

Протокол №   

 

 

 

 

 

Ржищів 20___


 

На підставі Закону України «Про вищу освіту» та «Положення про організацію навчального процесу в Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі» , з метою поліпшення якості підготовки молодших спеціалісті у навчальному процесі використовувати такі види контролю:

1.Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс.

Вхідний контроль проводиться на першому занятті за завданнями, що відповідають програмі попередньої дисципліни (шкільній програмі вивчення навчальної  дисципліни). Результати контролю аналізуються на засіданнях  циклових комісій спільно з педагогічними працівниками, які проводять заняття з даної дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляють заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу. Вхідний контроль проводиться на першому курсі.

2. Поточний контроль проводиться викладачами Технікуму на всіх видах аудиторних занять. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між педагогічними працівниками та студентом у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів, так і студентами – для планування самостійної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, у формі комп’ютерного тестування тощо.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінювання рівня знань визначаються відповідною цикловою комісією. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією для визначення оцінки за відповідну тему  та враховується викладачем при виставленні екзаменаційної оцінки з даної дисципліни.

3.  Рубіжний (тематичний, календарний) контроль – це контроль знань студентів після вивчення логічно завершальної частини навчальної дисципліни. Цей контроль може бути тематичним або календарним і проводитись у формі контрольної роботи, тестування, виконання розрахункового або розрахунково-графічного завдання, курсової роботи (проекту) та інше.


4.Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання студентів освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст на проміжних або заключному етапі їх навчання. Він включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.

Семестровий підсумковий контроль з певної дисципліни є обов’язковою формою контролю навчальних досягнень студентів. Він проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни.

Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання навчальних досягнень визначаються рішенням відповідної циклової  комісії.

Семестровий екзамен – це вид підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з певної навчальної дисципліни за семестр, що проводиться в період екзаменаційної сесії.

Диференційований залік – це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю знань із врахуванням фактичного виконання практичних, семінарських або лабораторних робіт на заняттях протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутності екзамену і зазвичай не передбачає обов’язкової присутності студентів на заліковому заході.

Державна атестація студентів проводиться державною екзаменацій-ною комісією після закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогами стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (державний екзамен, захист дипломного проекту) визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми.

Відстрочений контроль або контроль збереження знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково для вивчення стійкості засвоєних знань студентами, контролю якості навчального процесу та удосконалення критеріїв оцінювання навчальних здобутків студентів.

  


2. Семестровий підсумковий контроль

Семестровий підсумковий контроль в Технікумі проводиться у формах семестрових екзаменів та диференційованого заліку, визначеного робочою навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Студент допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він до початку семестрового контролю з цієї дисципліни ліквідував заборгованість з усіх видів робіт, передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Студент не допускається до семестрового контролю знань, якщо він має незадовільні оцінки з даної дисципліни.

Семестрові екзамени складаються під час екзаменаційних сесій.        Кількість екзаменів у кожному семестрі не повинна перевищувати 5.

 Розклад екзаменаційних сесій розробляється заступником директора з навчальної роботи відповідно до навчальних планів кожної спеціальності, затверджується директором коледжу та доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

На підготовку студентів до кожного екзамену планується 2-4 днів (залежно від семестрового обсягу навчальних годин з дисципліни). Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Завідувач відділення може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів студентами у зв’язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджені документально. Студенти, які навчаються за індивідуальним навчальним планом, можуть складати екзамени та заліки протягом семестру, але не пізніше початку наступного семестру.

Екзамени приймаються викладачами, які викладали дану дисципліну. З метою внутрішнього контролю у прийманні екзамену можуть брати участь голови циклових комісій, завідувачі відділення, заступник директора з навчальної роботи, директор технікуму. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома викладачами, екзамен (залік) може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач відділення за узгодженням з заступником директора з навчальної роботи Технікуму може призначати для приймання екзамену іншого викладача з числа викладачів даної дисципліни.

Зміст, обсяг, структура, форма екзаменаційної роботи, система і критерії її оцінювання визначаються викладачем, розглядаються на засіданні циклової комісії та затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

 Екзаменаційні білети (завдання) і критерії оцінювання є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни. Кількість екзаменаційних білетів повинна бути не меншою кількості студентів у групі. До екзаменаційних білетів, залежно від характеру дисципліни, поряд з теоретичними питаннями, обов’язково включають питання практичного спрямування.

На початку семестру викладач повинен ознайомити студентів із змістом, структурою, формою екзаменаційної роботи та прикладами завдань попередніх років, а також із системою і критеріями її оцінювання.

Норми часу на проведення семестрових екзаменів визначаються відповідно до наказу МОН України.

При проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:

  • затвердженні головою циклової комісії (із зазначення номера протоколу та дат циклової комісії) екзаменаційні білети;
  • екзаменаційно-залікову відомість.

Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб не допускається.

Відмова студента виконувати екзаменаційні завдання атестується як незадовільна відповідь.

На підготовку студентів до відповіді на питання екзаменаційного білету, який проводиться в усній формі, відводиться час не менше 0,5 години.

При усній формі на екзамен одночасно запрошуються 5-6 студентів.

Студент повинен бути ознайомлений із результатами своєї екзаменаційної письмової роботи не пізніше, ніж через 5 робочих днів після її написання. Студент має право ознайомитися з перевіреною роботою і одержати пояснення щодо отриманої оцінки.

Результати складання екзаменів вносяться у відповідні екзаменаційні відомості, залікову книжку студента та журнал навчальних досягнень академічної групи. Екзаменаційна відомість здається викладачем у день завершення екзамену або не пізніше наступного екзамену завідувачу відділенням.

В разі незгоди з оцінкою студент має право подавати в день оголошення оцінки завідувачу відділення письмову апеляцію, вказавши конкретні причини незгоди з оцінкою. Завідувач відділення разом з екзаменатором, залучаючи, за необхідності, інших фахівців, протягом трьох днів розглядає апеляцію і в усній формі сповіщає студента про результати розгляду.

У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання екзамену з дисципліни допускається не більше двох разів. Перший раз – у письмовій формі викладачу, при другому перескладанні – в усній чи комбінованій формі комісії, яка створюється у ВНЗ. Оцінка комісії є остаточною.

У разі прийому екзаменів (заліків) комісією екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Терміни повернення викладачем додаткових відомостей – не пізніше наступного дня після прийому екзаменів.

Екзаменаційні матеріали: екзаменаційні білети (завдання), критерії оцінювання, екзаменаційні роботи зберігаються на відділенні протягом року. З екзаменаційними матеріалами можуть бути ознайомлені директор, заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділенням.

Сумарна оцінка за вивчення дисципліни виставляється за національною шкалою «2-5» та «1-12» балів при вивчення дисциплін загальноосвітнього циклу.

Оцінки «2» за п’ятибальною та «1-3» за 12-бальною не є перевідними та зараховуються як академічна заборгованість з відповідної навчальної дисципліни.

Результати семестрового контролю вносяться куратором групи у зведену відомість обліку успішності та індивідуальний навчальний план студента, а також в журнал обліку роботи академічної групи та викладачів. Протягом трьох днів після закінчення екзаменаційної сесії завідувач відділення зведені відомості обліку успішності студентів і складений на їх основі звіт про роботу відділення подає заступнику директора з навчальної роботи.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів (заліків) здійснюється тільки після закінчення екзаменаційної сесії протягом канікул.

Для ліквідації академічної заборгованості секретар навчальної частини оформляє направлення на перездачу та екзаменаційну відомість і видає її викладачу, який повинен повернути додаткову екзаменаційну відомість на відділення після її заповнення.

Результати семестрового контролю обговорюється на засіданнях циклових комісій та Педагогічної ради і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в Технікумі.

Семестровий диференційований залік планується при відсутності екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Диференційований залік з виробничої та переддипломної практики проставляється на підставі результату захисту студентами звітів перед спеціальною комісією.

Навчальна практика зараховується на підставі оцінок поточного контролю, які отримують студенти в період практики.

 

 

3. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Завдання студентів оцінюється як з теоретичної, так і з практичної підготовки за такими критеріями:

  • «відмінно» - студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набутті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
  • «добре» - студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;
  • «задовільно» - студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають непевність або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;
  • «незадовільно» - студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

Знання студентів І та ІІ курсу із загальноосвітнього циклу оцінюються як з теоретичної, так і з практичної підготовки за 12 бальною шкалою оцінювання:

  • «12, 11, 10» - студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
  •  «9, 8, 7» - студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;
  • «6, 5, 4» - студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають непевність або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;
  • «3, 2, 1» - студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

Оцінки «3,2,1» перевідними із навчального семестру в навчальний семестр та з навчального року в навчальний рік не вважаються.       

Результати диференційованих заліків з спецдисциплін оцінюються за чотирибальною шкалою :"відмінно", "задовільно", "добре", "незадовільно".

Результати диференційованих заліків з загальноосвітніх предметів оцінюються за 12-ти бальною шкалою.

4.Умови переведення студентів з курсу на курс

Студенти, які повністю виконали умови навчального плану даного курсу, успішно склали екзамени та заліки, переводяться на наступний курс наказом директора за поданням завідувача відділенням.

Студенти, які за результатами літньої сесії мають не більше двох заборгованостей можуть умовно переводитись на наступний курс з дозволу директора з обов'язковою ліквідацією академічних заборгованостей до початку наступного семестру. Після ліквідації заборгованостей у визначений термін їх вважають студентами даного курсу.

Студенти, які не переведені на наступний курс, відраховуються або можуть проводити навчання на попередньому курсі за умов повної компенсації витрат на навчання.

5.Атестація

Метою державної атестації студента є визначення фактичної відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Атестація здійснюється ЕК комісією (ЕК) після завершення навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні молодший спеціаліст. ЕК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа про вищу освіту.

ЕК організовується щорічно для кожного напряму (спеціальності) освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» для всіх форм навчання і діє протягом календарного року.

До складу ЕК входять не більше шести осіб.

Списки голів ЕК затверджуються директором технікуму за погодженням Педагогічної ради технікуму з числа провідних фахівців у відповідній галузі або провідних науковців відповідного напряму наукової діяльності, не пізніше ніж за два місяці до початку роботи ЕК.

До складу ЕК, крім голови комісії, входять: директор Технікуму, заступник директора з навчальної (навчально-виробничої) роботи, завідувачі відділення, голови циклових  комісій, викладачі.

Пропозиції щодо голів ЕК завідувач відділення повинен надати до заступника директора з навчальної роботи до 1 листопада поточного навчального року, проект наказу  щодо складу ЕК – до 10 грудня поточного року.

Персональний склад членів ЕК і екзаменаторів затверджується директором не пізніше, ніж за місяць до початку роботи ЕК.

Терміни роботи ЕК комісії регламентується навчальними планами вищого закладу освіти.

До атестації допускаються студенти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану зі спеціальності та не мають академічної та фінансової заборгованості.

Підготовка до екзаменів є заключним етапом навчання студентів за відповідною програмою підготовки і розширення теоретичних знань, вмінь та навичок, визначення спроможності їх практичного застосування у вирішенні професійних завдань, що передбачені для первинних посад відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Списки студентів допущених до атестації, затверджуються наказом директора.

На підготовку студентів до екзамену планується до 5 днів.

Організація та проведення атестації

         ЕК працюють у строки, визначені графіком навчального процесу на поточний навчальний рік, що розробляється на основі навчальних планів спеціальностей, затверджених директором Технікуму.

Розклад роботи кожної ЕК, узгоджений з головою ЕК, готується завідувачем відділення не пізніше ніж за місяць до початку проведення державних екзаменів або захисту проекту.

         За день до початку екзаменів завідувачем відділення до ЕК подаються:

  • наказ вищого навчального закладу про затвердження персонального складу ЕК зі спеціальності;
  • розклад роботи ЕК;
  • списки студентів (за навчальними групами), допущених до складання атестації;
  • зведена відомість, завірена завідувачем відділення та заступником директора з навчальної роботи про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик тощо протягом усього строку навчання;
  • залікові книжки студентів, допущених до складання атестації;
  • екзаменаційні матеріали (екзаменаційні білети, комплексні кваліфікаційні завдання тощо), розроблені відповідно до програми (комплексного) екзамену.

         Складання екзаменів проводиться на відкритому засіданні ЕК за участю не менше половини її складу за обов'язкової присутності голови ЕК.

Секретар відділення готує листи протоколів засідань ЕК для кожної державної комісії в кількості, що відповідає нормам на один день екзамену (захисту).

Усі розділи протоколів повинні бути заповнені.

Протокол підписують голова та члени ЕК, що брали участь у засіданні. Помилки та виправлення у протоколах не допускаються.

Студентам, які позитивно склали екзамени рішенням ЕК присвоюється кваліфікація відповідно до отриманого напряму та спеціальності і видається диплом (дипломів з відзнакою).

Тим, хто має загальні оцінки «відмінно» не менше, ніж з 75 відсотків усіх дисциплін навчального плану, а з решти дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки «добре», склав екзамени, видається диплом з відзнакою, про що записується у протоколі засідання комісії.

 

Рішення ЕК про оцінку результатів складання екзаменів, а також про видачу випускникам дипломів (дипломів з відзнакою) про закінчення вищого навчального закладу, отримання певного рівня вищої освіти та здобуття певної кваліфікації приймається на закритому засіданні державної комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів державної комісії, які брали участь в її засіданні. При однаковій кількості голосів голова ЕК має вирішальний голос. Оцінки виставляє кожен член державної комісії, а голова підсумовує їх результати по кожному студенту. За теоретичну і практичну частини екзамену виставляється одна оцінка.

         Студентам, які успішно склали екзамени, відповідно до освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюються відповідний освітній рівень та кваліфікація. На підставі цих рішень вищим навчальним закладом видається наказ про випуск, у якому зазначається відповідний освітній рівень, кваліфікація, протокол ЕК та номер диплома (диплома з відзнакою) фахівця.

6.  Організація та проведення державної підсумкової атестації

з предметів загальноосвітньої підготовки

            Проведення державної підсумкової атестації студентів із загальноосвітніх предметів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.01 №341 та Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.12.09 №1151.
Предмети загальноосвітньої підготовки вивчаються у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти, одночасно із дисциплінами освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста під час перших двох курсів. 

Державна підсумкова атестація студентів з предметів загальноосвітньої підготовки проводиться з трьох предметів: української мови, математики та історії України .

Зміст, форми і терміни проведення державної підсумкової атестації визначаються робочими навчальними планами підготовки молодших спеціалістів, затвердженими керівником навчального закладу.
Державна підсумкова атестація здійснюється державними атестаційними комісіями, які створюються щорічно і діють протягом навчального року. До складу комісії, який затверджується керівником навчального закладу не пізніше, ніж за місяць до початку її роботи, входять: 

  • голова комісії (керівник навчального закладу або його заступник);
  • члени комісії (два викладача, один з яких викладає даний предмет).

Розклад роботи державної атестаційної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується заступником директора з навчальної роботи і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку проведення державної підсумкової атестації.
До складання державної підсумкової атестації допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до її складання, подаються в державну атестаційну комісію заступником з навчальної (навчально-виробничої) роботи.

При складанні розкладу проведення державної підсумкової атестації необхідно передбачити, щоб для підготовки до атестації з кожного предмета студенти мали не менше двох-трьох днів.
Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти, державна підсумкова атестація проводиться у терміни, визначені навчальними планами навчального закладу, після опанування студентами повної програми предмета. Завершення державної підсумкової атестації відбувається під час літньої екзаменаційної сесії на другому курсі.

Обов’язкова державна підсумкова атестація з української мови проводиться у письмовій формі (переказ). Вона має перевірити рівень сформованості у студентів умінь і навичок вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами української мови. За допомогою переказу у студентів перевіряється комплекс важливих комунікативних умінь: сприйняття почутої інформації, докладне її відтворення, самостійне визначення предмета й завдань висловлювання, добір для їх вирішення потрібних мовних засобів, побудова власного висловлювання відповідно до конкретних комунікативних завдань, створення самостійного висловлювання певного стилю, типу й жанру мовлення. Переказ із творчим завданням як державна підсумкова атестація проводиться за традиційною методикою.
Державна підсумкова атестація з математики (інтегрований екзамен з алгебри та початків аналізу і геометрії) проводиться у письмовій формі. 
Під час державної підсумкової атестації з історії України студенти мають продемонструвати розуміння історичних подій; процеси і явища вітчизняної історії висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії. Особливу увагу в завданнях слід відвести піднесенню національно-визвольного руху та національної самосвідомості українського народу, визначальним подіям та історичним постатям ХХ століття. Під час атестації з історії України оцінюється рівень сформованості у студентів таких компетенцій, як то: вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на здобуті знання; розглядати суспільні явища у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу; аналізувати інформацію карти як джерело знань про геополітичні інтереси країн у конкретно-історичний період; аналізувати карту як джерело інформації про основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місце в них України; оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських та національних цінностей.
Державна підсумкова атестація з історії України проводитиметься в усній формі.
Завдання для державної підсумкової атестації розробляються відповідними предметними (цикловими) комісіями відповідно до навчальних програм і затверджуються керівником Технікуму.

 

Студенти, які одержали під час державної підсумкової атестації незадовільну оцінку (1, 2, 3 бали), допускаються до повторної атестації, яка проводиться до початку наступного семестру. Конкретні строки проведення повторної атестації встановлюються Технікумом. Студенти, які одержали під час повторної державної підсумкової атестації незадовільну оцінку (1, 2, 3 бали), відраховуються з навчального закладу. При цьому їм видається академічна довідка встановленого зразка, в якій вказується перелік предметів, що вивчив студент, кількість годин та оцінки за 12-бальною шкалою. 
Студенти, які хворіли під час проведення державної підсумкової атестації, зобов'язані подати медичну довідку, на підставі якої їм надається право пройти атестацію до початку нового навчального року. Студенти, які не з’явились на державну підсумкову атестацію без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку (1 бал). 
Після закінчення роботи державної атестаційної комісії голова комісії складає звіт, у якому відбивається аналіз рівня підготовки і якості знань студентів, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу з окремих предметів.

Контроль за дотриманням вимог організації та проведення атестації покладається на директора Технікуму.

 

 

 

Copyright 2011 Ржищівський індустріально-педагогічний технікум - Про_підсумковий_контроль.
Joomla Templates by Wordpress themes free