Міністерство освіти і науки України

Ржищівський індустріально-педагогічний технікум 

 

 
 

ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                               

Директор технікуму

____________     А.Ю Перегонцев

«___»________________2016 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про роботу Школу педагогічної майстерності та

школу викладача-початківцяв Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі

 

 

 
 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою

Ржищівськго індустріально-педагогічного технікуму

Від «30» серпня 2016 року

Протокол № 1

 

 

 

                                                                                                       

 

 

 

 

 

 

Ржищів 2016


Розроблено: Ржищівським індустріально-педагогічним технікумом(РІПТ) Міністерства освіти і науки України

 

 

Укладачі:

 

Л.Г. Цюцюра , заступник директора з навчально-виробничої роботи

 

В.О.Барвінченко, методист

     

 

 

Прийнято та надано чинності: наказ директора РІПТ від 15 вересня 2016 року № 95 на підставі рішення Педагогічної ради РІПТ, протокол № 1 від 30 серпня 2016  року.


ПОЛОЖЕННЯ

про роботу Школу педагогічної майстерності та

Школу викладача-початківця в Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі

 

1. Загальні положення

 

Це Положення визначає нормативно-правові основи функціонування школи викладача-початківця та школи педагогічної майстерності (далі-Школа) в Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі.

Школа створюється при методичному кабінеті навчального закладу, вони об’єднують викладачів та майстрів виробничого навчання з повною вищою та базовою вищою освітою, що мають стаж роботи менше 3 років і кваліфікаційну категорію «спеціаліст», є складовою системи підвищення кваліфікації викладачів – початківців та майстрів-початківців.

Школа в технікумі створена як одна з ефективних форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників. На заняттях Школи розглядаються актуальні питання педагогіки та методики викладання:

ü   активні та інтерактивні методики в педагогічній роботі;

 

ü   інноваційні технології освіти;

 

ü   сучасні засоби навчання (в т.ч. ПК та мультимедійні засоби);

 

ü   психолого-педагогічні аспекти викладання та виховання;

 

ü   питання педагогічної етики та культури міжособистісного спілкування, тощо.

 

Планування роботи Школи педагогічної майстерності здійснюється наоснові діагностування актуальних питань педагогіки і методики організації навчально-виховного та навчально-виробничого процесів.

 

Відповідальні за підготовку педагогічні працівники висвітлюють питання з двох сторін - і загальнотеоретично, і через призму власного досвіду.

 

Самі заняття проводяться з використанням сучасних візуальних засобів та організовуються з активним включенням слухачів у роботу.

 

Школа має на меті надання методичної допомоги викладачам, майстрам:

 

1) які не мають достатнього педагогічного досвіду;

 

2) мають лише попередній практичний досвід роботи на виробництві –

 

(наприклад, бухгалтера, технолога, товарознавця, економіста тощо);

 

3)  переривали педагогічний стаж на нетривалий період часу;

 

4)  мають викладацький досвід роботи у загальноосвітній школі чи ПТНЗ;

 

5)  які самі виявили бажання відвідувати Школу.

 

Стратегії та принципи роботи Школи:

 

  • організація безперервного удосконалення фахової майстерності та підвищення професійної компетентності педагогів, майстрів і підготовка їх до атестації;

 

  • проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, майстрів;

 

  • інформаційне забезпечення педагогів з питань методики, педагогіки, психології;

 

  • залучення викладачів до науково-дослідницької роботи;

 

  • проведення інформаційно-пошукової роботи;

 

  • організація роботи з обдарованими студентами;

 

  • аналіз стану викладання предметів/дисциплін.

 

2. Організація роботи Школи

 

Заняття Школи проводять викладачі, що мають достатній педагогічний досвід, кваліфікацію, власні цікаві методичні наробки та високі результати в педагогічній діяльності. На заняття можуть запрошуватися науковці, педагоги,

 

психологи з інших ВНЗ, особливо університетів та інститутів, або відповідних наукових чи дослідницьких установ. Окремі питання занять Школа можуть готувати молоді викладачі, які мають власні розробки з питань сучасних технологій навчання, працюють над дослідженням сучасних методик викладання та активно застосовують їх у практичній діяльності тощо.

 

Школа діє за планом, що складається завідувачем навчально-методичним кабінетом технікуму на один навчальний рік і затверджується директором в складі наказу про організацію методичної роботи в технікумі.

 

В план вносяться: терміни проведення занять, питання і проблеми, які є найнагальнішими для сформованого на даний час складу слухачів та зазначаються відповідальні за підготовку питань до занять.

 

Склад слухачів, які в обов’язковому порядку повинні відвідувати Школу визначається завідувачем навчально-методичного кабінету.

3. Школа молодого викладача, майстра та викладача-початківця

 

Окремим напрямом роботи Школи є робота з молодими викладачами, майстрами-початківцями  викладачами-початківцями. Вона передбачає роботу завідувача навчально- методичним кабінетом, методиста, завідувачів відділеннями, заступників директора, голів циклових комісій, наставників. Така робота передбачає плановість з врахуванням потреб кожного викладача окремо, залежно від його освіти, кваліфікації, стажу (або відсутності такого) педагогічної роботи.

 

Діяльність школи повинна мати системний характер, оскільки робота з молодими педагогами спрямована на подальше майбутнє навчального закладу.

 

Викладачами в такій Школі можуть бути досвідчені педагоги, члени адміністрації. Провідна форма організації занять — інтерактивна, яка сприятиме встановленню емоційних контактів, дасть можливість змінювати напрямки діяльності.

 

Навчання у школі молодого педагога відбувається протягом п'яти років після закінчення ВНЗ (кожен рік змінюється план роботи з ними).

 

Суттєвою відмінністю школи молодого педагога є те, що їх учасники потребують удосконалення не фахового рівня, а методичного. Основні проблеми, що підлягають розгляду, стосуються дидактики, педагогіки та психології спілкування.

 

Робота школи молодого педагога як форми фахового вдосконалення педагогів полягає у вирішенні головних проблем і боротьбі з найбільш типовими труднощами молодих спеціалістів. Визначити ці проблеми допомагають анкетування та співбесіди.

 

Проблема: створення умов для професійного становлення молодихпедагогів шляхом удосконалення заняття як основної форми організації процесу навчання і засобу розвитку творчої особистості викладача і студента.

 

Мета: цілеспрямований вплив на розвиток індивідуального стилютворчої діяльності молодого педагога та творчого потенціалу студентів на основі інноваційної науково-методичної допомоги.

Завдання:

 

−       заохочення мотивів творчої діяльності кожного молодого педагога;

 

−       поглиблення науково-методичної підготовки;

 

−       удосконалення педагогічної техніки;

 

−       надання систематичної реальної дієвої психологічної допомоги з метою розвитку сучасного стилю педагогічного мислення;

 

−       формування індивідуальної високоефективної системи педагогічної діяльності шляхом удосконалення сучасного заняття;

 

−       виховання потреби в безперервній самоосвіті;

 

−       стимулювання групової творчості та ініціативи;

 

−       включення молодих педагогів до проведення відкритих занять з демонстрацією нових методик навчання, впровадженням у практику роботи нових педагогічних технологій;

 

−       залучення до впровадження і використання інноваційних досягнень психолого-педагогічної науки, до науково-дослідної роботи та наукових публікацій під керівництвом компетентних наставників.

 

З                               молодими        педагогами, майстрами                                    повинен працювати                        досвідчений                                   педагог- наставник, який відвідує заняття, аналізує, виявляє рівень навчальної взаємодії педагога і групи. За результатами роботи завідувач навчально-методичним кабінетом, методист і наставник визначають ті проблеми, над якими треба працювати молодому педагогу в наступному році. Однією з форм роботи є організація та проведення педагогічних майстерень, зміст роботи яких враховує запити молодих спеціалістів. Крім того, можна запропонувати таку форму роботи як кураторство.

Заступник директора з навчальної роботи пояснює структуру управління коледжем, основні вимоги до роботи, функціональні обов’язки викладача,

 

показує якими нормативно-правовими актами керується коледж у своїй діяльності, розповідає про документацію, яку має підготувати викладач для своєї успішної роботи тощо. Саме заступник директора з навчальної роботи є основним консультантом щодо проблемних та спірних питань педагогічної

 

роботи для молодих викладачів, майстрів.

 

Завідувачі відділеннями вже на початку навчального року проводять заняття щодо вимог ведення навчальної документації: навчальних журналів,

 

журналів обліку відвідування, відомостей успішності студентів.

 

Заступник директора з виховної роботи проводить навчання з ведення журналів керівника навчальної групи, гурткової роботи, планування і контролю виховної роботи в групі; дає настанови та рекомендації з проблем виховання студентів вікової категорії 15-18 років.

 

Заступник директора з навчально-виробничої роботи пояснює особливості роботи з питань проведення практичного навчання студентів технікуму та ведення документації з проходження всіх видів практики студентами.

 

Завідувач навчально-методичним кабінетом технікуму протягом першого місяця роботи викладачів-початківців на групових заняттях навчає методики підготовки, складання та ведення навчально-методичної документації (програм,

 

робочих програм, лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних та лабораторних занять, матеріалів для контролю знань студентів); пояснює основні вимоги щодо організації і проведення навчальних занять, їх структуру;

 

ознайомлює зі змістом Положень технікуму, які регламентують діяльність за різними напрямами.

 

Необхідною є і індивідуальна робота з викладачами, яку проводять всі посадові особи, названі вище. При роботі з викладачами-початківцями важливо відвідувати заняття, робити їх педагогічний аналіз та давати методичні рекомендації. Крім того, аналіз дозволяє побачити, у яких напрямах ще потрібно працювати з даною категорією викладачів. І тому, вся подальша робота Школи за напрямом «Школа молодого викладача» або «Школа викладача-початківця» планується і проводиться з питань поглиблення знань,

 

вмінь та навичок методичного характеру. Наприклад, як організувати і провести активне або інтерактивне заняття; як працювати з мультимедійними засобами навчання; як працювати зі студентами підліткової вікової категорії тощо.

 

В методичному кабінеті накопичено матеріали на допомогу викладачам-

 

початківцям, майстрам- початківцям в тому числі – на електронних носіях; є бібліотека педагогічної літератури. Тому на заняттях Школи завідувач навчально-методичним кабінетом демонструє тематичні матеріали, які рекомендується опрацювати молодим викладачам з різних тем.

 

Основні напрями та цілі роботи:

 

  • методичне забезпечення інноваційної діяльності;

 

  • підвищення рівня педагогічної майстерності;

 

  • впровадження Державних стандартів;

 

  • індивідуалізація та диференціація навчання, запровадження особистісно-орієнтованих технологій;

 

  • поглиблення практичної та творчої співпраці педагога та учня.

 

Основні заходи та форми роботи Школи:

 

  • Доповіді,

 

  • Практичні рекомендації,

 

  • Пам’ятки викладачу,

 

  • Анкетування,

 

  • Психологічна підтримка,

 

  • Круглі столи,

 

  • Дискусії, мозковий штурм, методи «акваріум», «ажурна пилка» тощо,

 

  • Методичні консиліуми,

 

  • Майстер-класи;

 

  • Тренінги.

 

  1. 4.    Права і обов’язки слухачів Школи

 

Слухачі Школи  зобов’язані:

 

  • відвідувати заняття,

 

  • готувати завдання, визначені програмою Школи,

 

  • скласти залік у кінці прослуханого курсу.

 Слухачі Школи мають право:

  • ·         на одержання знань, вмінь і навичок, зазначених у програмі курсу;
  • ·         вносити пропозиції щодо змісту програми ШМП;
  • ·         задавати запитання;
  • ·         отримувати консультації щодо розв’язування методичних проблем;
  • ·         вносити свої пропозиції щодо змісту занять;
  • ·      ділитися з іншими слухачами досвідом власної роботи та досвідом, вивченим в роботі викладачів РІПТ, інших навчальних закладів, досвідом, описаним у педагогічній літературі.

 

Школа є відкритою для всіх педагогічних працівників Ржищівського індустріально-педагогічного технікуму, які можуть відвідувати її заняття за графіком, прослухати лекцію з проблеми, яка цікавить, брати участь у семінарі чи конференції.

Copyright 2011 Ржищівський індустріально-педагогічний технікум - Про_школу_пед.майстерності.
Joomla Templates by Wordpress themes free