Міністерство освіти і науки України
Ржищівський індустріально-педагогічний технікум
|
ПОЛОЖЕННЯ
про роботу Школу педагогічної майстерності та
школу викладача-початківцяв Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі
|
Ржищів 2016
Розроблено: Ржищівським індустріально-педагогічним технікумом(РІПТ) Міністерства освіти і науки України
Укладачі:
Л.Г. Цюцюра , заступник директора з навчально-виробничої роботи
В.О.Барвінченко, методист
Прийнято та надано чинності: наказ директора РІПТ від 15 вересня 2016 року № 95 на підставі рішення Педагогічної ради РІПТ, протокол № 1 від 30 серпня 2016 року.
ПОЛОЖЕННЯ
про роботу Школу педагогічної майстерності та
Школу викладача-початківця в Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі
1. Загальні положення
Це Положення визначає нормативно-правові основи функціонування школи викладача-початківця та школи педагогічної майстерності (далі-Школа) в Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі.
Школа створюється при методичному кабінеті навчального закладу, вони об’єднують викладачів та майстрів виробничого навчання з повною вищою та базовою вищою освітою, що мають стаж роботи менше 3 років і кваліфікаційну категорію «спеціаліст», є складовою системи підвищення кваліфікації викладачів – початківців та майстрів-початківців.
Школа в технікумі створена як одна з ефективних форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників. На заняттях Школи розглядаються актуальні питання педагогіки та методики викладання:
ü активні та інтерактивні методики в педагогічній роботі;
ü інноваційні технології освіти;
ü сучасні засоби навчання (в т.ч. ПК та мультимедійні засоби);
ü психолого-педагогічні аспекти викладання та виховання;
ü питання педагогічної етики та культури міжособистісного спілкування, тощо.
Планування роботи Школи педагогічної майстерності здійснюється наоснові діагностування актуальних питань педагогіки і методики організації навчально-виховного та навчально-виробничого процесів.
Відповідальні за підготовку педагогічні працівники висвітлюють питання з двох сторін - і загальнотеоретично, і через призму власного досвіду.
Самі заняття проводяться з використанням сучасних візуальних засобів та організовуються з активним включенням слухачів у роботу.
Школа має на меті надання методичної допомоги викладачам, майстрам:
1) які не мають достатнього педагогічного досвіду;
2) мають лише попередній практичний досвід роботи на виробництві –
(наприклад, бухгалтера, технолога, товарознавця, економіста тощо);
3) переривали педагогічний стаж на нетривалий період часу;
4) мають викладацький досвід роботи у загальноосвітній школі чи ПТНЗ;
5) які самі виявили бажання відвідувати Школу.
Стратегії та принципи роботи Школи:
2. Організація роботи Школи
Заняття Школи проводять викладачі, що мають достатній педагогічний досвід, кваліфікацію, власні цікаві методичні наробки та високі результати в педагогічній діяльності. На заняття можуть запрошуватися науковці, педагоги,
психологи з інших ВНЗ, особливо університетів та інститутів, або відповідних наукових чи дослідницьких установ. Окремі питання занять Школа можуть готувати молоді викладачі, які мають власні розробки з питань сучасних технологій навчання, працюють над дослідженням сучасних методик викладання та активно застосовують їх у практичній діяльності тощо.
Школа діє за планом, що складається завідувачем навчально-методичним кабінетом технікуму на один навчальний рік і затверджується директором в складі наказу про організацію методичної роботи в технікумі.
В план вносяться: терміни проведення занять, питання і проблеми, які є найнагальнішими для сформованого на даний час складу слухачів та зазначаються відповідальні за підготовку питань до занять.
Склад слухачів, які в обов’язковому порядку повинні відвідувати Школу визначається завідувачем навчально-методичного кабінету.
3. Школа молодого викладача, майстра та викладача-початківця
Окремим напрямом роботи Школи є робота з молодими викладачами, майстрами-початківцями викладачами-початківцями. Вона передбачає роботу завідувача навчально- методичним кабінетом, методиста, завідувачів відділеннями, заступників директора, голів циклових комісій, наставників. Така робота передбачає плановість з врахуванням потреб кожного викладача окремо, залежно від його освіти, кваліфікації, стажу (або відсутності такого) педагогічної роботи.
Діяльність школи повинна мати системний характер, оскільки робота з молодими педагогами спрямована на подальше майбутнє навчального закладу.
Викладачами в такій Школі можуть бути досвідчені педагоги, члени адміністрації. Провідна форма організації занять — інтерактивна, яка сприятиме встановленню емоційних контактів, дасть можливість змінювати напрямки діяльності.
Навчання у школі молодого педагога відбувається протягом п'яти років після закінчення ВНЗ (кожен рік змінюється план роботи з ними).
Суттєвою відмінністю школи молодого педагога є те, що їх учасники потребують удосконалення не фахового рівня, а методичного. Основні проблеми, що підлягають розгляду, стосуються дидактики, педагогіки та психології спілкування.
Робота школи молодого педагога як форми фахового вдосконалення педагогів полягає у вирішенні головних проблем і боротьбі з найбільш типовими труднощами молодих спеціалістів. Визначити ці проблеми допомагають анкетування та співбесіди.
Проблема: створення умов для професійного становлення молодихпедагогів шляхом удосконалення заняття як основної форми організації процесу навчання і засобу розвитку творчої особистості викладача і студента.
Мета: цілеспрямований вплив на розвиток індивідуального стилютворчої діяльності молодого педагога та творчого потенціалу студентів на основі інноваційної науково-методичної допомоги.
Завдання:
− заохочення мотивів творчої діяльності кожного молодого педагога;
− поглиблення науково-методичної підготовки;
− удосконалення педагогічної техніки;
− надання систематичної реальної дієвої психологічної допомоги з метою розвитку сучасного стилю педагогічного мислення;
− формування індивідуальної високоефективної системи педагогічної діяльності шляхом удосконалення сучасного заняття;
− виховання потреби в безперервній самоосвіті;
− стимулювання групової творчості та ініціативи;
− включення молодих педагогів до проведення відкритих занять з демонстрацією нових методик навчання, впровадженням у практику роботи нових педагогічних технологій;
− залучення до впровадження і використання інноваційних досягнень психолого-педагогічної науки, до науково-дослідної роботи та наукових публікацій під керівництвом компетентних наставників.
З молодими педагогами, майстрами повинен працювати досвідчений педагог- наставник, який відвідує заняття, аналізує, виявляє рівень навчальної взаємодії педагога і групи. За результатами роботи завідувач навчально-методичним кабінетом, методист і наставник визначають ті проблеми, над якими треба працювати молодому педагогу в наступному році. Однією з форм роботи є організація та проведення педагогічних майстерень, зміст роботи яких враховує запити молодих спеціалістів. Крім того, можна запропонувати таку форму роботи як кураторство.
Заступник директора з навчальної роботи пояснює структуру управління коледжем, основні вимоги до роботи, функціональні обов’язки викладача,
показує якими нормативно-правовими актами керується коледж у своїй діяльності, розповідає про документацію, яку має підготувати викладач для своєї успішної роботи тощо. Саме заступник директора з навчальної роботи є основним консультантом щодо проблемних та спірних питань педагогічної
роботи для молодих викладачів, майстрів.
Завідувачі відділеннями вже на початку навчального року проводять заняття щодо вимог ведення навчальної документації: навчальних журналів,
журналів обліку відвідування, відомостей успішності студентів.
Заступник директора з виховної роботи проводить навчання з ведення журналів керівника навчальної групи, гурткової роботи, планування і контролю виховної роботи в групі; дає настанови та рекомендації з проблем виховання студентів вікової категорії 15-18 років.
Заступник директора з навчально-виробничої роботи пояснює особливості роботи з питань проведення практичного навчання студентів технікуму та ведення документації з проходження всіх видів практики студентами.
Завідувач навчально-методичним кабінетом технікуму протягом першого місяця роботи викладачів-початківців на групових заняттях навчає методики підготовки, складання та ведення навчально-методичної документації (програм,
робочих програм, лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних та лабораторних занять, матеріалів для контролю знань студентів); пояснює основні вимоги щодо організації і проведення навчальних занять, їх структуру;
ознайомлює зі змістом Положень технікуму, які регламентують діяльність за різними напрямами.
Необхідною є і індивідуальна робота з викладачами, яку проводять всі посадові особи, названі вище. При роботі з викладачами-початківцями важливо відвідувати заняття, робити їх педагогічний аналіз та давати методичні рекомендації. Крім того, аналіз дозволяє побачити, у яких напрямах ще потрібно працювати з даною категорією викладачів. І тому, вся подальша робота Школи за напрямом «Школа молодого викладача» або «Школа викладача-початківця» планується і проводиться з питань поглиблення знань,
вмінь та навичок методичного характеру. Наприклад, як організувати і провести активне або інтерактивне заняття; як працювати з мультимедійними засобами навчання; як працювати зі студентами підліткової вікової категорії тощо.
В методичному кабінеті накопичено матеріали на допомогу викладачам-
початківцям, майстрам- початківцям в тому числі – на електронних носіях; є бібліотека педагогічної літератури. Тому на заняттях Школи завідувач навчально-методичним кабінетом демонструє тематичні матеріали, які рекомендується опрацювати молодим викладачам з різних тем.
Основні напрями та цілі роботи:
Основні заходи та форми роботи Школи:
Слухачі Школи зобов’язані:
Слухачі Школи мають право:
Школа є відкритою для всіх педагогічних працівників Ржищівського індустріально-педагогічного технікуму, які можуть відвідувати її заняття за графіком, прослухати лекцію з проблеми, яка цікавить, брати участь у семінарі чи конференції.